Не скажу вам за всю Україну, але в нас в Галичині Олесь Фільц — це леґенда. Напівсилогістичний умовивід з цього засновка твердить, що і думки його мають бути незвичайні. Вирішив перевірити — так воно і є. Можна було, ясно, це твердження сприйняти на віру, але тоді би не було цієї розкішної розмови, що ото вам пропонується. — О.Д.    

(на прикладі психоаналізу і інших гуманітарних дисциплін)    

  Лекція в рамках дискусійного семінару Української спілки психотерапевтів «Психоаналіз і комп'ютерні технології — інтердисциплінарний підхід»    

Чому час? Мені здається, що проблема часу – це така проблема, яка всіх нас тривожить: так чи інакше, чи з практичної точки зору, чи не зовсім з практичної, а мисленої, тобто філософської. Бо теоретичної, мені здається, нема насправді, якщо не брати до уваги строгі науки, де час виступає як один з елементів розрахунку інших величин. Поза тим навряд чи можна претендувати, що самостійна роль часу якась значима.    

Про феномен Майдану і нове гасло революції, про довгі і короткі краватки в Бродах і Радивилові, про беркутівців і сцементованість барикад, про ідеали і цінності з професором Олесем Фільцем, президентом Української спілки психотерапевтів, розмовляє Антін Борковський.