Відбувається постійна жива конкуренція за те, хто і як буде уособлювати собою національний інтерес. А отже – хто саме уособлює ту суб’єктність, яка певним чином цей інтерес коригує і формує.
Цивільному суспільству необхідно освоювати культурний код, який іде від військових і ветеранів. Щоб ця мова, ця символіка, ця знакова система ставала зрозумілою. Не лише у вигляді радіокодів, а й у ширшому сенсі.
Може здатися, що річ у грошах. Однак люди важливіші. Тож є речі, яких не принесуть ані донори, ані інвестори. Те, як ми впораємося з цим викликом, визначить образ майбутнього України.
Українцям не потрібен «доказ» власного суспільного договору, щоб доводити щось чужоземним правителям. Але важливо поставити діагноз, що дозволить побачити мати раціональні очікування щодо власного майбутнього.
