Галерея працювала уже другий рік і мені почало видаватись, що майже усіх львівських художників, які творять у форматі файн-арту, я знаю. Але виявилось – це не так, вірніше, не зовсім так. Якось у суботу до галереї зайшла відвідувачка. Можливо, така, як інші, можливо – ні. Вона уважно і зосереджено ковзала поглядом по кожній роботі у всіх трьох залах. Біля котрогось живопису стояла довше, біля котрогось проходила, не спиняючись. Хоч не промовила й слова, вся її постать демонструвала задоволення. Нарешті підійшла до мене і сказала, що багато цікавих творів. Я погодилась.

Це був саме той варіант, коли імпульсом для знайомства з людиною стала її творчість. Думаю у кожного хоч раз виникало бажання зустріти того чоловіка, що намалював ось цю картину, поспілкуватись з письменником, що написав саме цей роман, подискутувати з автором аналітичної статті в журналі чи газеті… Саме таке бажання познайомитись з автором у мене виникло після відвідин виставки «Покров Пресвятої Богородиці» в галереї ICONART в жовтні цього року. Виставку презентувала «Українська спілка іконописців».

Понад три тижні у виставковому залі Музею народної архітектури та побуту у Львові можна було оглядати серію витинанок «Хресту твоєму поклоняємось, Владико», приурочену до 250 річчю церкви в с. Кривка. Автор – відома в нас і за межами України львівська художниця Ярослава Мотика.    

Уляна Горбачевська — співачка, актриса, художниця, дослідниця народної пісні (у тім і духовного змісту) пісні та невтомна вигадниця на основі традиційної пісні нових художніх форм синтезу звуку, змісту й образу (проекти «Солоспіви», «Ультрамарин», «Псальма. Подорож», «Мозаїки», моновистава «Билина»). В травні цього року з'явився її диск «Долє» – плід декількох років дослідження сольних жіночих пісень (Полісся, Буковина, Київщина, Полтавщина).