Чимало гамору в науковому середовищі археологів наробила виставка у польському Щецині українського музею «Платар». Стався просто скандал! Річ у тім, що «Платар» — власність Сергія Тарути та Сергія Платонова — привіз на показ збірку артефактів від часів Трипільської культури і до Київської Русі. А артефакти ці мають сумнівне походення — знайдені, ймовірно, під час нелеґальних розкопок пам'яток археології або ж придбані з колекцій, створених завдяки нелеґальному обігу археологічних старожитностей.

Львівський національний університет імені Івана Франка та НУ «Львівська політехніка» — одразу два львівські ВНЗ увійшли до трійки найпопулярніших серед абітурієнтів цього року. Вони ж таки у десятці кращих за цілим комплексом критеріїв, за якими уклали цьогорічний Консолідований рейтинґ вищих навчальних закладів країни.   Львівська політехніка: старе і добре   Улюбленці абітурієнтів  

З 15 серпня у Львівській ратуші почнуть приймати мешканців, які мають ідеї щодо того, як покращити своє місто. Найкращі з тих ідей профінансують із Громадського бюджету, який вперше буде сформований у Львові наступного року. Загалом на реалізацію ідей львів'ян у бюджеті-2017 виділять рекордну для України у цій сфері суму — щонайменше 16 млн грн, тобто 1% від міського бюджету розвитку.    

У 2016 році виповнюється 752 роки від дати смерті одного з найвідоміших князів Галицько-Волинського князівства — Данила Романовича. Однак досі про його столицю — Холм — відомо доволі мало. Нині науковці припускають, що могли натрапити на згадану в літопису церкву Івана Золотоустого, локалізація якої є однією з головних загадок князівської резиденції.    

Які документи комуністичних спецслужб можна знайти в європейських архівах, що й про кого вони можуть розповісти і як з ними ознайомитись — про це у новому виданні «Документи комуністичних спецслужб у Європі: путівник мережею архівів», яке сьогодні, 22 червня, презентують у Львові.    

Комісія Львівської міськради в питанні, зносити чи ні пам'ятник Степану Тудору, здається, й сама досі перебуває в полоні совєтської пропаґанди. За радянських часів створили образ Тудора-комуніста, і таким його сприймають тепер у стінах львівської ратуші.

Біля міста Миколаєва на Львівщині є територія, що вже кілька десятків років інтриґує істориків. Тут розкинулися залишки Стільського городища – колись великого міста слов’янських часів. Торік городище отримало визнання – на його території створили заповідник. Але директор новоствореного заповідника й багаторічний дослідник Стільського Орест Корчинський б’є на сполох – замість докладати всіх зусиль до збереження, пам’ятку починають забудовувати.

Цього року у Львові візьмуться за облаштування скверу Святого Юра. Скверу, який запроектував наприкінці ХІХ століття інспектор міських плантацій Львова у 1888–1913 рр. Арнольд Рерінґ, планують частково повернути історичні обриси, обіцяють також зробити його комфортнішим для мешканців і встановити тут новий дитячий майданчик.   Поштівка з видом на сквер перед 1914 роком  

Урок у 2-Б класі. На партах все звично — зошити, підручники, ручки та олівці. Незвично те, що діти однаково впевнено відповідають на запитання і польською, і українською мовами. Зі слів директорки школи, це не дивно для їхніх учнів — усі дуже добре ще з першого класу володіють обома мовами. Всі таблички у школі теж дублюються двома мовами. Це одна з двох польських шкіл, які працюють у Львові, й одна з найдавніших львівських шкіл. Днями 10-та львівська школа, що на розі вулиць Бандери та Чупринки, святкувала своє 200-річчя.  

У Львівській міські раді пропонують новий спосіб співпраці з громадськістю — при кожному управлінні хочуть створити окрему громадську раду. В такий спосіб, кажуть посадовці, забезпечать прозорість діяльності й налагодять комунікацію з громадськістю. За задумом, увійти до рад мають представники профільних громадських організацій або ті експерти, яких вони порекомендують.