Будь-який крок, спрямований на зменшення чи витіснення українського з нашого простору, – шкідливий. Зараз усе й однозначно повинно працювати на утвердження нашої культури. Якщо не тепер, то вже, мабуть, ніколи.
Українці поступово заліковують свої постколоніальні травми. Поодинокі приклади зростають в геометричній прогресії. І дають надію, що якоїсь осені Тарас Чубай остаточно витіснить «перевернутий календар».
Визвольні змагання початку століття і мільйони жертв у Другій світовій війні. Відчайдушний спротив УПА. Дисидентський рух. Українське ХХ століття – це історія боротьби. Втім, боротьби успішної!
Заяви Арахамії можна списати на вже звичне невігластво чи бажання сподобатися місцевій публіці. Однак ясно, що країною керують люди без будь-якого етичного компасу і без розуміння української історії.
З часу написання «Інтернаціоналізму чи русифікації?» основні тенденції русифікації не надто змінилися. Але нині українська стає офіційною мовою сервісу
