Богдан Смоляк видав книжку поезій, що мала б побачити світ ще в 70-х роках минулого сторіччя як його дебютна збірка. Тоді, в силу обставин і радянських умов, не вийшло. Та це слово відлунює, не піддається Хроносовим снам. Адже не зблякло. Не загубилося.

Знання про мистецтво стимулюють вироблення вищих критеріїв для суспільних рецептів питань духу, творчої волі, естетики, а також механізмів розкриття етно-психологічних рис творчих досвідів.

Це тексти добре націленого, кайфуючого драматурга, який усвідомлює, що здатен створити близький до самодостатнього твір: і для вдумливого читання, і для втілення в розкутому та, водночас, напруженому сценічному варіанті.