Воюючи з реекспортом газу до України, російський «Газпром» програв близько шести мільярдів доларів. І це щойно початок. Газова війна Кремля (промовчімо вже про реальну) добре роззлостила Європу, яка відтак взяла твердий курс на скорочення імпорту російського «блакитного палива».    

Що ж, Путін таки з'явився на публіці, як і заповідалося, в понеділок 16 березня.  Це дозволило зняти деякі чутки, пов’язані з його 10-денним мас-медійним небуттям, але водночас утвердити інші (котрі не передбачали смерть чи усунення кремлівського шефа). Проте щасливе ефірне воскресіння чинного російського президента аж ніяк не закрило питання його впливу на процеси в країні.    

У вівторок, 3 березня, в Москві на Троєкуровському кладовищі поховали Бориса Нємцова. Тисячі людей прийшли попрощатися з одним з найславніших лідерів російської опозиції, якого невідомі нападники застрелили в самому центрі Москви пізно ввечері 27 лютого. Катафалк з його тілом люди проводжали під гучні оплески і вигуки «Росія буде вільною!». Може, й буде колись. Але коли? Чи спровокує смерть Нємцова бунтарські настрої в Росії?    

Німецький бізнес починає втрачати інтерес до Росії. У ділових колах Німеччини зростає розчарування Росією, її ринками й господаркою. Шанси, що німецькі підприємці знову стануть стіною проти антиросійських санкцій, виглядають щораз примарнішими.    

Останнім часом МЗС Росії мусить відбиватися від атак, які мовою користувачів соцмереж в Інтернеті можна було б назвати «жорстким тролінґом». Майже одночасно Москву «затролили» США, Польща і Японія. Що ж, це теж одна з граней сучасної інформаційної війни, і вона має свій сенс.     Почнемо з так би мовити «найтлустішого» тролінґу. Він пролунав у виступі президента Сполучених Штатів Барака Обами перед Конґресом.  

  Останніми роками велика російська література подарувала світові черговий феномен – цілий жанр у фантастці під назвою «альтернативна історія». Фантастична альт-історія відрізняється від звичайної історії тим, що базується на засадах «що би сталося, якби…».  

Москва вирішила заднім числом леґалізувати (принаймні на внутрішньополітичному рівні) свою аґресивну зовнішню політику, а заразом і виправдати свою експансивність у майбутньому. Саме для цього було ухвалено нову воєнну доктрину Росії, яку минулого тижня підписав президент Володимир Путін.    

Російську господарку минулого тижня залихоманило на повну силу. Спадали в ціні акції провідних компаній, до небес підскакували курси долара і євро, обвалювалися головні біржеві індекси. Це спричинило переляк не лише в російському суспільстві. На Заході теж не бракує людей, котрі щиро бояться нищівної російської кризи, яка зробить кремлівських очільників ще непередбачуванішими.    

Світовий Банк ще тиждень тому допускав можливість стагнації у Росії наступного року, прогнозуючи 0–0,3% економічного зростання. Нині він вже подає набагато песимістичніший прогноз: стагнації не буде, однозначно росіянам треба чекати рецесії.    

  Нова пропозиція стримування