Львів, 27-го січня.
На місто спадає поволі вечір. З усіх заулків вилазить темним звірем сумерк. Ще де-не-де прорізує темну просторінь золотий сніп світла, якого покищо не вспіли затемнити, та хвилина — дві і ціле місто вкриває темнота. І тоді як же спішними кроками пробігають вулицями похилі сильвети людей, які женуться за однією думкою-мрією: чим скоріше перейти поріг власного дому та в родинному колі знайти відпочинок і спокій по цілоденній праці.
