Відень 18 цвітня. Відбула ся конференція урядників міністеріяльних з представителями акціонарів зелїзницї полудневої в справі удержавненя. — Цїсар візвав телєґрафічно презідента Країни, що подав точне справозданє о катастрофі землетрясеня. Будапешт 18 цвітня. Нунцій Аґліярді прибув тут і зложив візити презідентови міністрів та міністрови просвіти. Софія 18 цвітня. Говорять, що цар прийме на авдієнції Цанкова. Лондон 18 цвітня. Праса голосить, що услівя мира япаньско-хиньского повинні бути піддані ревізії европейского конґресу.

Відень 17 цвітня. Віче робітників гірничих було розвязане за промову відпоручника Штарка, котрий назвав катастрофу в Карвіні громадним мордом. — Зачали ся спільні конференції міністрів в справі предложень для делєґацій. Рим 17 цвітня. Подорож короля бельґійского до Италії стоїть в звязи з заручинами наслїдника престолу италійского, кн. Неаполю з кн. Клементиною бельґійскою. Лондон 17 цвітня. Times доносить, що договор мировий вже підписаний між Япаном а Хинами. Точки договору такі: Корея стає независимою. Япан задержує всї добуті позиції а також місцевости на всхід від ріки Ліао. Остров Формоза відступлений Япанови. Хини заплатять 100 міліонів долярів відшкодованя воєнного. Заразом заключають Япан і Хини договор зачіпно-відпорний.

Відень 13 цвітня. Neue fr. Presse доносить, що в фабрицї оружя в Штаєр і в Будапештї роблять тепер проби полїпшеня карабінів Манліхера. Именно мають заступити ся нинїшні деревляні ложа иншими лекшими та має ся заступити теперішний механізм иншим сильнїйшим. Будапешт 13 цвітня. Велику сензацію викликала тут вість, що подорож цїсаря до Пешту відкликано. Любляна 13 цвітня. Місце купелеве Теплицї коло Рудольфсверт погоріло майже цїлковито. Білград 13 цвітня. Урядово сконстатовано, що при правиборах в Ложници убив войсковий патроль одного правиборця а ранив чотирох. Лондон, 13 цвітня. Япанцї рішили не продовжати перемиря а ударити на Пекин, єсли в часї теперішних переговорів не заключить ся мира.

Відень 11 цвітня. Цїсар вийде дня 3 мая до Посї на торжество спущеня на води корабля воєнного для оборони берегів "Монарх". Будапешт 11 цвітня. В окрузї тапольчаньскім вибраний послом Франц Кошут більшостію 140 голосів против секретаря державного Вереша. Берлин 11 цвітня. Бар. Коце, обжалований о ширенє анонімів про відносини в кругах двірских увільнений судом. Білград 11 цвітня. Викликало тут вражінє, що цар дав необмежену відпустку кн. Карадьордіому, котрий, як догадують ся, стане тепер на чолї антідинастичної аґітації.

Відень 10 цвітня. Міністер Плєнер именований кавалєром ордеру зелїзної корони. Будапешт 10 цвітня. Нинї відбувають ся вибори посла в окрузї топольчаньскім. Правительство докладає всякого стараня, щоби не допустити до вибору Франца Кошута. Берлин 10 цвітня. Правительство нїмецке оминає в справі болгарскій всего, що могло би обидити Россію, так що пробуваючій тепер в Берлинї Стоїлов не був принятий нїгде у знатнїйших осіб. Петербург 10 цвітня. До будови зелїзницї сибірскої будуть ужиті поселенцї. Комісія для ревізії закона карного оголосила відозву, щоби всї юристи подали свої безсторонні і практичні ради в тім напрямі.

Відень 9 цвітня. Оголошено санкціонований закон о кредитї 160.000 зр. для потерпівших від елєментарних нещасть. — На зїздї відпоручників товариств політехнічних ухвалено резолюцію, щоби технікам був признаний титул докторскій. Будапешт 9 цвітня. Дня 21 цвітня прибуде нунцій папскій Аліярді в гостину до примаса угорского Васаріого до Остригома. Подорож нунція стоїть в звязи з посланієм, яке мають видати епископи австрійскі і угорскі перед Зеленими святами. Петербург 9 цвітня. Россійским амбасадором у Відни має стати ґр. Капніст. Рим 9 цвітня. Правительство болгарске має зачати кроки для признаня кн. Фердинанда чужосторонними державами.

Відень 8 цвітня. Цїсар Франц Іосиф приняв запросини цїсаря Вільгельма і буде присутний на осїнних маневрах коло Щетина. Будапешт 8 цвітня. Говорять, що Банфі предложив проєкт розвязаня парляменту в осени і розписаня нових виборів. Прага 8 цвітня. Відпоручники шістьдесяти ческих товариств господарских ухвалили виготовити меморіял до ради державної і правительства в справі аґрарній. Софія 8 цвітня. Видїл правничій отворено на ново по заявленю студентів, що підчинять ся зарядженям.

Відень 5 цвітня. Сторонництво ліберальне ухвалило не заключати компромісу з антісемітами і не вибрати д-ра Люеґера віце-бурмістром. Ухвалено, що в крайнім случаю, бурмістр Ґрібль зрезиґнує, а ліберали перейдуть в опозицію. Берлин 5 цвітня. Правительство годить ся на зміни, які ухвалила комісія в проєктї закона против сторонництв перевороту. Білград 5 цвітня. Вибори правиборцїв з громад сїльских до скупштини випали по більшій части в хосен правительства. Букарешт 5 цвітня. Парлямент приняв договор між Румунією, Австро-Угорщиною і Россією що-до плавби на Прутї.

Відень 4 цвітня. Рада державна зійде ся по феріях дня 25 цвітня. — При тїснїйших виборах з другого круга всї чотири мандати випали в хосен антісемітів, тож і будуть мати в радї міскій 64 заступників. Брукселя 4 цвітня. В будинку парляменту прийшло до бійки між католицкими і соціялістичними послами, так що аж служба мусїла робити лад. Софія 4 цвітня. Стамбулов вислав до Бісмарка телєґраму з ґратуляціями, на котру дістав рівнож телєґрафічно відповідь з подякою. Монахіюм 4 цвітня. На конґресї лїкарів для недуг внутрішних обговорювано свойства антідіфтеричної сировицї і висказано ся о нїй з признанєм.

Відень 3 цвітня. Кардинал Шенборн вернув з Риму і має епископам здати справу з своєї місії. — Ліберали війшли в переговори з антісемітами і готові на деякі уступки, між иншим, щоби д-р Люеґер став першим віцебурмістром Відня. Берлин 3 цвітня. Підчас пиру, на котрім принимав цїсар Вільгельм презідію парляменту, оминав цїсар всяких натяків що до послїдних подїй в парляментї. Рим 3 цвітня. Вибори до парляменту відбудуть ся 19 мая. Петербург 3 цвітня. Сенат згодив ся, щоби монополь від спірітусу завести в дальших 25 ґуберніях.