Відень 8 марта. Дотеперішний амбасадор россійскій, а теперішний міністер справ заграничних кн. Лобанов виїхав вчера до Петербурга. На двірци явив ся ґр. Кальнокій і представителї всїх держав. Берлин 8 марта. Торжество відкритя каналу північно-нїмецкого має бути відложене о кілька днїв а то з огляду на Францію, щоби торжество не припадало разом з річницею битви під Вартельо. Лондон 8 марта. Буджет маринарки на слїдуючій рік значно побільшено, а то за-для будови 30 нових кораблїв воєнних.    

Відень 7 марта. Комісія для реформи виборчої ухвалила, що наради підкомітету мають бути тайні. Трієст 7 марта. Всїх демонстрантів з Пірано против утраквістичних написів засуджено на кару вязницї від 1 до 2½ місяця. Берлин 7 марта. Парлямент відкинув внесенє, щоби заборонити жидам поселятись в Нїмеччинї. — Міністер прускій Келєрі має уступити, бо єсть прихильником монополю збіжевого. Рим 7 марта. Папа переслав кн. Любанову ґратуляції з нагоди именованя єго міністром справ заграничних.

Відень 6 марта. Fremdenblatt впевняє, що в поголосках о увязненю на Кап Мартен якогось анархіста, котрий хотїв доконати атентат на цїсаря, нема нї крихти правди. — Болгарскій презідент міністрів Стоїлов прибув до Відня на конференцію з кн. Лобановом, россійским міністром справ заграничних. Париж 6 марта. Частина праси французкої прихильно висказуєсь о тім, що фльота француска возьме участь в торжестві отвореня північно-нїмецкого каналу. — В парляментї зачалась дискусія над буджетом войсковим. Референт Жіль Рош піднїс, що від 1887 р. видатки Нїмеччини на войско більші анїж видатки Франції. Рим 6 марта. Старають ся також з францускої і бельґійскої сторони наперти на кардинала Рамполю, щоби змінив свої погляди на квестію христіяньско-соціяльну. Царгород 6 марта. Султан дозволив, щоби тїло пок. кедива Исмаїла було похоронене в Каіро.

Відень 5 марта. Ґазети доносять, що власти францускі увязнили на Кап Мартен перед приїздом нашого цїсаря анархіста, котрий наміряв доконати атентат. Трієст 5 марта. Зачала ся розправа против 14 Италійцїв, котрі в Пірано демонстрували против написів утраквістичних. Берлин 5 марта. Помимо ухвали ради союзної правительство не хоче дозволити Єзуїтам повороту до Нїмеччини. Париж 5 марта. Міністер Ганото повідомив нїмецкого амбасадора, що Франція приймає запросини на торжество отвореня каналу і вишле два панцирні кораблї. В тій справі буде в парляментї интерпеляція.

Будапешт 4 марта. Нинї розпочала ся в Сеґединї розправа карна против Ивана Сабо і 64 єго товаришів за тамтогорічний соціалістичний хлопській бунт в Годмезе-Вашаргелі, котрий закінчився кроваво. Букарешт 4 марта. Вчера підписано конвенцію між Румунією, Австрією і Россією що до плавби кораблів на Прутї. Петербург 4 марта. Цар занедужав в наслїдок інфлюенци на горло і не виходить з палати. — "Кіевлянинови" відобрано дозвіл продавати поодинокі числа на один місяць. Лондон 4 марта. Именованє кн. Лобанова міністром заграничних справ приймила тутешна праса прихильно.

По мисли оголошеної з новим роком нашої постанови. — Зїзд повітових лїкарів. — Дрібні вісти.

Відень 2 марта. В кругах посольских говорять о крізї міністеріяльній, а именно о уступленю двох міністрів. Будапешт 2 марта. Оба сторонництва независимі оголосили маніфести до народу. Берлин 2 марта. Рада союзна мабуть згодить ся на поворотї Єзуїтів. Над тою справою буде радитись ще сего місяця. Петербург 2 марта. Именованє Лобанова буде оголошене аж коли верне до Петербурга. Париж 2 марта. Праса француска вдоволена з именованя Лобанова.

Відень 1 марта. Цїсар принимав депутацію сойму тирольского і заявив, що вповни прихилаєсь до бажань, висказаних соймом, що-до плеканя реліґійности в армії і вкороченя поєдинків. Берлин 1 марта. Рада державна збирає ся 12 марта і буде отворена промовою цїсаря. Петербург 1 марта. Говорять, що міністром справ заграничних таки именований кн. Лобанов. Париж 1 марта. Звістна анархістка Люіза Мішель умирає.

Відень 28 лютого. Wіеn. Ztg. оголосила відручне письмо цїсаря до презідента міністрів кн. Віндішґреца, в котрім дякує народам Австрії за зложені кондолєнції всякого рода з нагоди смерти архикнязя Альбрехта. Берлин 28 лютого. Принято в парляментї в третім читаню внесенє на знесенє диктатури в Альзації і Льотаринґії. — Внесенє антісемітів, щоби зборонити вступ чужосторонним жидам до Нїмеччини, відкинено. Лондон 28 лютого. Доносять, що цар именував амбасадора в Лондонї ґр. Стааля міністром справ внутрішних.

Відень 27 лютого. На засїданю ради санітарної сконстатував референт д-р Кусий, що холєра вигасла в цїлій Австрії. Берлин 27 лютого. В соймі прускім знов була дискусія над квестією польскою, а именно міністер просвіти заявив, що противить ся науцї реліґії по польски в горїшнім Шлезку. Париж 27 лютого. Франція приняла запросини на торжественне отворенє північно-всхідного каналу морского. Праса добачає в тім заповідь мира. Царгород 27 лютого. Екскедив єгипетскій Исмаїл лежить в аґонії.