Відень 24 мая. Урядово доносять з Риму, що справу нунція Аліярдіого полагоджено з Ватиканом по взаїмних довірочних устних заявленях [Отже ноти дипльоматичної, як сего домагають ся Мадяри, не буде.] — В недїлю мала рада міністерска під проводом цїсаря застановляти ся над справою реформи виборчої. — Рада зелїзнича ухвалила резолюцію, щоби правительство не підвисшало надто високо тарифи зелїзничої. Берлин 28 мая. Вел. кн. Алексїй буде присутний на торжествах в Кілю. Париж 28 мая. Велика дебата над квестією жидівскою, котра вела ся через два засїданя парляменту, закінчила ся тим, що принято 288 голосами против 206 правительственний порядок дневний. Рим 28 мая. Вибрано 326 послів правительственних, 102 конституційних опозиціоністів, 31 радикалів, 14 соціялістів, а в 35 місцевостях мають відбути ся доповняючі вибори. Кріспі вибраний в 9 округах, з того шість в Сицилії.

Відень 27 мая. Постанови проєкту реформи податкової що до кар за затаєнє мають бути злагоджені і длятого дебата податкова не закінчить ся перед Зеленими святами. Лондон 27 мая. Доносять, що Формоза оголосила себе републикою і вибрала презідента, і россійскі війска мали переступити границю Манджурії за згодою Хин. Рим 27 мая. Вибори до парляменту звістні з 86 місцевостей; вибрано 61 з правительственної партії, 14 опозиціоністів, 6 радикалів і 5 соціялістів. Кріспі вибраний в чотирох округах.

Відень 25 мая. Справа Морского Ока має бути полагоджена підчас сегорічних спільних делєґацій при помочи комісії. Париж 25 мая. Власти францускі рішили не видати Селєша, котрий підкинув бомбу під памятник Геяціого, а котрого оногди придержано у Франції. Брукселя 25 мая. Король задумує продати державу Конґо Франції і позбути ся в сей спосіб клопоту. Петербург 25 мая. На засїданю славяньского комітету благотворительного був присутний також Цанков.

Відень 24 мая. На вчерашних зборах нїмецкого Sсhulverein-y порушено між иншим справу ґімназії целлійскої а в дискусії переважила гадка, що лївиця може перейти в опозицію. Прага 24 мая. На етноґрафічній виставі згоріла галя машин; причиною огню була хиба в проводї елєктричнім. Рим 24 мая. Кріспі виголосив мову проґрамову, в котрій величав себе спасителем Италії. Своїх противників назвав клеветниками. Берлин 24 мая. Праса доносить, що єсли би Туреччина не хотїла пристати на ноту в справі арменьскій, то буде скликана конференція европейских держав. Лондон 24 мая. Япаньскі войска не вийдуть скорше з Корсї, доки Корея не буде могла сама вести своєї адміністрації.

Відень 22 мая. В справі вибору членів до спільних делєґацій з Долїшної Австрії відбула ся вчера нарада христіяньских соціялів, а дня 25 с. м. відбуде ся така сама нарада ліберального сторонництва. Будапешт 22 мая. Сесія сойму угорского буде закрита 28 с. м. Прага 22 мая. Міністер Вурмбранд приняв дуже непривітливо відпоручників мельників ческих і моравских і не хотїв приняти их петиції, написаної по чески. Відпоручники мусїли удати ся до секційного шефа. Петербург 22 мая. Праса винайшла, що ґр. Ґолуховскій і ґр. Капніст жили в Парижи в дружбі і з того заключає, що відносини Австро-Угорщини до Россії будуть дружні.

Відень 21 мая. Бувшій бурмістр Ґрібль був вчера на авдієнції у цїсаря і здавав справу з відносин в радї міскій. — Міністер ґр. Ґолуховскій обняв нинї урядованє. Загреб 21 мая. Повінь перервала вали над берегами ріки Сави і залила великі простори; всї засїви понищені. Париж 21 мая. На засїданю парляменту интерпельовано правительство в кількох дразливих квестіях, н. пр. що до участи францускої фльоти при торжествах в Кіль, що-до пресії армії для обходу реліґійних торжеств і т. п., але правительство віднесло побіду при голосованю над відповідями. Петербург 21 мая. Праса россійска висказує ся неприхильно о акції анґлійского правительства в хосен Вірмен в Туреччинї, бо єсли би був намір утворити автономічну Вірменію на подобу Болгарії то се могло би заманити Вірмен, що заселяють россійску територію закавказку.

Відень 20 мая. В політичних кругах суть тої гадки, що угорске правительство не має чого тїшитись димісією ґр. Кальнокого, бо побіда єсть лиш илюзорична. Рим 20 мая. З цїлої північної Италії наспіли вісти о землетрясеню. Найбільше потерпіла Фльоренція з найблизшою околицею, де погибло також кільканацять осіб. Париж 20 мая. Поліція здирала плякати з портретом кн. Орлеаньского і підписом "Най жиє кн. Орлеаньскій!"

Відень 18 мая. При виборах доповняючих до видїлу міского вибрано 8 антісемітів, а деякі дістали по-над 70 голосів. З того можна припускати, що при виборі бурмістра 29 с. м. готов і д-р Люеґер дістати потрібне число голосів. Будапешт 18 мая. Нунцій Аґліярді мав повідомити проводирів католицкого сторонництва, що єго становище тепер сильнїйше, як перед тим було. Лондон 18 мая. З Хин доносять, що войско піднесло бунт. Брукселя 18 мая. Король бельґійскій мав просити папу, щоби виступив против аґітації сторонництва христіяньско-соціяльного в Бельґії.

Відень 16 мая. Д-р Люеґер представив ся вчера яко віцебурмістр презідентови міністрів і намістникови. Будапешт 16 мая. Банфі виїхав до Відня. — Міністер торговлї предложить проєкт заведеня льотерії клясової в квотї одного міліона зр. в хосен 100-лїтної вистави. Берлин 16 мая. Парлямент буде закритий слїдуючого тиждня і мабуть міністер Келєр подасть ся до димісії. Білград 16 мая. Туреччина скріпила залогу в Македонії на граници Болгарії, а те caмe робить і Болгарія. Побоюють ся розрухів в Македонії.

Відень 15 мая. Новоименований амбасадор россійскій ґр. Капнист прибуде до Відня сего тиждня. — Д-р Люеґер і кн. Ліхтенштайн хотїли устроїти овацію нунцієви, але нунцій випросив ся від того. Прага 15 мая. На торжество отвореня вистави етноґрафічної не запрошено соймових послів нїмецких. Будапешт 15 мая. Конфлікт має бути в сей спосіб полагоджений, що нунцій Аґліярді буде відкладаний з Відня. Білград 15 мая. Скупштина скликана на 7 червня, а найважнїйшою справою має бути полагодженє позички.