Відень 26 лютого. Урядова ґазета оповістила санкціонований закон о випродажах. До Рol. Corr. доносять з Петербурга, що там розкидають проклямацію, в котрій остро критикує ся заявленє царя о автократичнім правлїню; автором проклямацій має бути ґр. Толстой. Берлин 26 лютого. Королева анґлійска, вертаючи з Ніцци поступить до Дармштаду, де відбуде ся зїзд родинний. На той зїзд мають прибути цїсар нїмецкій, цар і князь кобургско-ґотайскій. Париж 26 лютого. Поліція повідомила міскі комісаріяти, що на провінції вкраджено значні припаси динаміту і мабуть скрито в Парижи. Рим 26 лютого. Говорять, що папа дня 3 марта яко в роковини своєї коронації видасть посланіє до епископату австрійского.

Відень 25 лютого. Сегорічні маневри цїсарскі мають відбути ся з кінцем серпня під Чернівцями, з початком вересня під Пятицерквами в Угорщинї (на котрі цїсар нїмецкій і король саскій мають прибути), а закінчать ся під Крумловом в Чехії. — Цїсар Вільгельм прибуде ві второк рано на похорони арх. Альбрехта а виїде з Відня того самого дня вечером. Петербург 25 лютого. Правительство россійске уважає справу арменьску внутрішною Туреччини і не допустить, щоби Анґлія переробила єї на міжнародну справу. Лондон 25 лютого. Льорд Кромер, анґлійскій комісар в Єгиптї, нароком представляє ситуацію грізною, щоби в сей спосіб охоронити себе за своє остре поведенє супротив кедива.

Відень 23 лютого. Цїсар Вільгельм має прибути ві второк на похорони архикнязя. Париж 23 лютого. Відомости, подані в анґлійских ґазетах о непокоях в Єгиптї, суть видумані. Всї держави европейскі станули би по сторонї Єгипту против Анґлії. Берлин 23 лютого. При дискусії над буджетом міністра просвіти на жаданє кс. Яжджевского о дальше розширенє язика польского при науцї реліґії в школах відповів міністер що годї дальше розширяти права язика польского, бо не всї польскі священики суть такими патріотами як кс. Яжджевскій. Петербург 23 лютого. Мали лучити ся непокої між студентами a поліцією. Студенти хотїли дістатись перед палату Анничківску і доручити цареви петицію, а поліція не хотїла пустити студентів і з того прийшло до бійки.

Відень 22 лютого. На віче міст головних приїхали відпоручники всїх міст з виїмкою Праги, котра не взяла участь з причин політичних. Берлин 22 лютого. В соймі прускім при дискусії над театрами, заявив міністер Келєр, що Поляки мусять предкладати до цензури тексти творів драматичних в перекладі нїмецкім, бо урядники не обовязані знати польскій язик. Лондон 22 лютого. Times доносять, що ситуація Европейцїв в Александрії дуже непевна. Між населенєм ширить ся пророцтво, що підчас сегорічного свята рамазану всї Европейцї мають бути вирізані. Довкола міста волочать ся шайки Бедуїнів.

Відень 21 лютого. Нинї зачинає ся тут віче міст; приїхало по-над 30 відпоручників. Будапешт 21 лютого. Сойм приняв одноголосно внесенє Андрашого, щоби дієти посольскі за оден день відступити в хосен бідних робітників в Альфельдї. Берлин 21 лютого. На отворенє північно-всхідного каналу, котре має відбути ся 20 червня, запросив цїсар Вільгельм цїсаря австрийского, царя і короля Гумберта. — Парлямент приняв внесенє о дозволї повернути Єзуїтам до Нїмеччини.

Відень 20 лютого. В день отвореня сесії парляменту відбуло ся кілька зборів робітничих на котрих ухвалено резолюції за загальним правом голосованя. Збори перейшли спокійно. Ухвалено рівнож орґанізацію загального страйку. Петербург 20 лютого. Новости зазначають, що Россія за нїяку цїну не приступить до тридержавного союза, хоч би їй запоручено полагодженє квестії всхідної по мисли єї поглядів. Париж 20 лютого. Цїсар вислав виїзджаючи з Кап Мартен, телєґраму до презідента републики Фора з подякою за гостину. Фор відповів телєґрафічно висказуючи співчутє з нагоди смерти архикнязя. Берлин 20 лютого. Бувшій презідент міністрів Джіолітті, котрий виявив скандали банкові компромітуючі Кріспіого, виїхав з відси до Риму.

Відень 19 лютого. Цїсар вернув з Капі Мартен і видасть розпорядженя щодо похоронів архикнязя Альбрехта. — Сойм долїшної Австрії вчера не замкнено лиш відрочено, а то длятого, що ще буде скликаний до наради над реформою виборчою. Будапешт 19 лютого. Переговори що-до помиреня сторонництва ліберального з національним не повели ся, бо правительство не могло згодити ся на проґраму, котра відносить ся до постулятів войскових. Берлин 19 лютого. Цїсар Вільгельм занедужав на инфлюенцу. Петербург 19 лютого. Ескадра россійска на мори Середземнім буде зредукована до числа чотирох кораблїв, а фльота всхідно-азійска побільшена до числа 21 кораблїв.

Відень 18 лютого. Архикнязь Альбрехт в аґонії; катастрофи надїють ся що хвиля. Прага 18 лютого. Вчера ширено по улицях відозви, взиваючі робітників до демонстрації за загальним правом голосованя. Поліція зарядила средства осторожности. Париж 18 лютого. Правительство француске одержало вість, що підготовляєсь атентат на короля сербского, пробуваючого тепер в Біяріц, і длятого подвоєно средства для охорони короля.

Відень 16 лютого. Півурядові ґазети запевняють, що вісти о захитаню тридержавного союза суть безосновні. Берлин 16 лютого. В парляментї заявив міністер справ внутрішних Келєр, що годї виступати против ширеня ґерманізму у всхідних (польских) провінціях. Бесїдники з центрум прилучили ся до поглядів правительства і длятого польскі посли стоять цїлком изольовані. Софія 16 лютого. Цанков радив князеви, щоби удїлив димісію кабінетови, розвязав собраніє, вислав депутацію до царя о признанє єго князем, за що знов Россія управляла би заграничною політикою Болгарії. Лондон 16 лютого. Адмірал хиньскій віддав кораблї, кріпость і пристань Вейгайвей в руки Япанцїв.

Відень 15 лютого. У архикнязя Альбрехта сконстатовано запаленє легких. Стан недуги грізний і лиш надїя на сильний орґанізм старця. Будапешт 15 лютого. Правительство задумує предложити палатї маґнатів церковно-політичні закони під конець лютого. Принятє их запевнене. Брукселя 15 лютого. В комісії для справи Конґа остерігав міністер Дебірлє, що відкиненє анексії того краю викликало би конфлікт між Анґлією, Францією і Нїмеччиною.