Відень 14 мая. Цїсар принимав на авдієнції депутацію ческої вистави етноґрафічної, котра прибула просити цїсаря, щоби зволив відвідати виставу. Цїсар не дав рішучої відповіди, лиш висказав бажанє, щоби вистава відбула ся спокійно і поважно. Будапешт 14 мая. В голосованю в палатї вельмож возьме участь також бар. Іошіка і має привезти з собою важні вісти. — В околици Сіксе між селяньским населенєм кальвіньским вибухли поважні непокої, так що треба було скріпити жандармеріб і ув’язнити по-над 100 селян. Берлин 14 мая. Проєкт закона о монополю від тютюну перепав в парляментї. Мабуть вже сего тижня буде сесія парламенту замкнена. Париж 14 мая. Зачали ся засїданя парламенту. Буджет на 1896 рік виказує 55 міліонів франків дефіциту. Рим 14 мая. Католики не візьмуть участи в виборах до парламенту.

Відень 13 мая. Голосять, що виїмковий стан в Празї має бути знесений на Зелені свята. Будапешт 13 мая. В палатї Естергазія відбула ся нарада клєрикалів. Майже певне, що предложеня церковно-політичні будуть відкинені в палатї вельмож ще значнїйшою більшостію. Петербург 13 мая. Помимо того, що Япан зрік ся окупувати півострів Ліаотанґ, то помимо того підносять ся сумнїви, чи можна пристати на япаньско-хиньскій мир, бо Япан все таки застеріг собі обсадити войском деякі місцевости на хиньскій території, щоби тим стособом приневолити Хини до заплати контрибуції.

Відень 11 мая. Вчера явились в радї міскій ново вибрані радники антісеміскі і вже при кількох голосованях мали більшість, бо демократи голосували з ними. Ві второк відбуде ся вибір віцебурмістра. Будапешт 11 мая. Нинї прибуде міністер бар. Іошіка з Полї і здасть справу перед радою міністрів з ситуації. Ві второк зачинають ся в палатї вельмож розправи над церковно-політичними предложенями. Білград 11 мая. Повитанє Наталії випало величаво, а навіть радикали брали в нїм участь. Король санкціонував закон, признаючій Миланови 360.000 франків річної апанажи.

Відень 10 мая. Ліберальне сторонництво невдоволене з відповіди кн. Віндішґреца, котра дипльоматично виминула найважнійші квестії. Будапешт 10 мая. Нинї поставить в соймі угорскім пос. Гельфі интерпеляцію що до становиска кабінету, а бар. Банфі має дати рішучу відповідь. Берлин 10 мая. В дискусії над законом антіпереворотовим виголосив Бебель остру промову против цїсаря Вільгельма. — На біржи розійшла ся поголоска, що Милан помер. Лондон 10 мая. Вчера наступила в Чіфу виміна мирових ратифікацій між Япаном а Хинами. Білград 10 мая. Урядово заперечують, немов би теперішний кабінет мав уступити. — Приладжують ся на торжественне повитанє Наталії.

Відень 9 мая. Нунцій Аґліярді заперечив всїм закидам, якй єму робить угорске правительство. Будапешт 9 мая. Міністер двору Іошіка поїхав до цїсаря до Полї з припорученєм від угорского правительства, що оно подасть ся до димісії, єсли Кальнокій не вишле звістної ноти до папи а цїсар не зазначить свого довіря до угорского правительства в такій самий спосіб, як для Кальнокого. Білград 9 мая. Кабінет ліберальний думає подати ся до димісії, а король веде переговори з проводирями сторонництв. Мабуть радикали обіймуть наново керму правительства. Ситуація взагалї дуже поважна і помотана. Здає ся, що цїла причина заколоту лежить в тім, що нїяке сторонництво не хоче згодити ся на нову (?) одноразову дотацію кількох міліонів для Милана.

Відень 8 мая. Цїсар виїхав вчера до Полї. По полудни був в Люблянї і прирік поспішати з більшою помочію. Будапешт 8 мая. Письмо відручне цїсаря до Кальнокого не подобало ся ліберальному сторонництву і говорять, що угорска делєґація не завотує Кальнокому буджету. Рим 8 мая. Цїсар Франц Іосиф має відвідати италійского короля під осїнь в Монци. Петербург 8 мая. Jour. Der St. Ptbg. вихвалює Япан, що згодив ся на бажаня Россії.

Відень 7 мая. Говорять, що цїсар не приняв димісії ґр. Кальнокого, але помимо того ґр. Кальнокій не буде вже при сегорічних делєґаціях, а уряд міністра справ заграничних буде виповняти до сего часу провізорично. Берлин 7 мая. Нинї зачинає ся в парляментї дискусія над законом антіпереворотовим. Білград 7 мая. Поголоски о революції войсковій цїлком безосновні. — Милан виїхав до Венеції, а комісія скупштини ухвалила для него 480.000 фр. річної платнї. Лондон 7 мая. Япан мав згодити ся на жаданя трех европейских держав і зрік ся півострова Ліа-тунґ, але натомість має дістати більше відшкодованє воєнне.

Відень 6 мая. В суботу вечером була в цїсарскім дворі велика рецепція, а підчас серклю цїсар живо розмавляв з Аґліярдим і Кальноким. Будапешт 6 мая. Наспіли тут вісти, що в Білградї вибухла резолюція войскова і що король утїк. Рим 6. мая. Вибори до парляменту назначені на 26 с. м. — Курія римска вповнї годить ся з поведенєм нунція Аґліярдіого. Петербург 6 мая. Говорять, що Россія поставила Япанови ультіматум, згодити ся на домаганя россійскі до трех днїв, бо в противнім случаю зачне ся бльокада япаньских пристаней.

Відень 4 мая. Цїсар виїздить ві второк до Полї на торжество спущеня на води корабля "Monarсh". При тій нагодї відвідає цїсар Любляну. Будапешт 2 мая. Засїданя сойму наразї відложені, доки не вияснить ся справа конфлікту між Банфим і Кальноким. Рим 4. мая. Кардинал Рамполя мав заявити амбасадорови Ревертері, що нунцій Аґліярді міг що найбільше промахнути ся що-до форми і длятого буде міг остати й дальше на своїм становищи. Лондон 4 мая. Япан предложив проєкт компромісу, після котрого замість Манджурії має дістати иншу територію, але обстає при задержаню для себе порту Артур. Атини 4 мая. З виборів вийшли майже самі сторонники Деліяніса; сими днями має бути оголошений склад нового кабінету.

Відень 3 мая. Бар. Ділавлі був вчера на авдієнції у цїсаря; догадують ся, що се стоять в звязи з реформою виборчою. Будапешт 2 мая. Комісія соймова, котра має виготовити проєкт закона о трибуналї для справ виборчих, предложила за згодою правительства такі внесеня: вибори суть неважні, єсли кандидат прирік в костелї або на зборах які добродїйства реліґійні. Священики, що надуживають реліґії до цїлей виборчих, будуть карані вязницею до року і гривною до 500 зр. та відобранєм прав політичних. — Говорять, що нунцій Аґлярді буде відкликаний. Лондон 3 мая. Ратифікацію мира япаньско-хиньского відложено на пізнїйше, бо як звістно, речинець був визначений до 8 с. м. Берлин 3 мая. Польскі посли будуть голосувати против проєкту закона антіпереворотового.