Відень 8 червня. Слїдуючого тиждня відбуде австрійска делєґація три пленарні засїданя. Прибув сюди князь Чорногори. Буда-Пешт 8 червня. В Пятицерквах страйкує 2.200 робітників. Лондон 8 червня. Палата послів відкинула дальнші поправки до §.3 білю о самоуправі ирляндскій. Той параґраф ще не полагоджений. Петербург 8 червня. Помер тут вiцепрезідент академії Ґрот. Покійний був знатоком славяньских і скандинавских літератур. Париж 8 червня. В двох місцевостях лучили ся випадки холєри.    

Відень 7 червня. В перманентній комісії промисловій розпочали вчера переслухувати членів анкети покликаних з Відня. Білград 7 червня. Ходять певні вісти, що скупштина поставить в стан обжалованя послїдний кабінет. Берлин 7 червня. Нїмецкі офіціяльні ґазети негодують на бесїду Кальнокого в делєґаціях за те, що она за мало воєнна і утруднила аґітацію войсковим предложеням правительства. Особливо National Ztg. грозить Австрія Россією і Италією і каже, що з ними Нїмеччина може заключити тїсний союз. Мадрид 7 червня. Кріза кабінету відрочена. Буджет перейде з малими змінами. Царгород 7 червня. Цар переслав султанови в дарі цїнний альбом з артистично викінченими образками, котрі представляють россійску фльоту на Чорнім мори.      

Берно Морав. 6 червня. На довірочних зборах старо-Чехів рішено не входити в нїякій союз з молодо-Чехами. Білград 6 червня. Правительство постановило привернути посольство в Берлинї. Відень 6 червня. На вчерашнім засїданю комісії австрійскої делєґації говорив ґр. Кальнокій о заграничній політицї. Бесїда идентична з суботнїшною заявою в делєґацїї угорскій. Комісія ухвалила вотум довірія ґр. Кальнокому і приймила без зміни буджет міністра справ заграничних. Рим 6 червня. Папа в подяку за дарунки султана, вислав єму арабских рукописей, котрі відносять исторії теперішної династії Османів. Берлин 6 червня. Теперішні вибори вийдуть имовірно в некористь правительства.

Буда-Пешт 5 червня. Палата адвокатів именувала Кошута почетним членом. Софія 5 червня. Вибори до слїдуючого собранія розписано на день 30 липня. Берлин 3 червня. Войскові предложеня правительства не мають вигляду на ycпіx і здаєть ся новий парлямент відкине их назад. Париж 5 червня. Засуджено тутки соціялістичного посла Боден за пoдїї в день 1-го мая на 100 франків грошевої кари. Петербург 5 червня. Справозданє рільничого департаменту о станї зacївів в Россії зaпoвідaє добрі жнива на жито, а лихі на озиму пшеницю. Ярі збіжа, після того справозданя, находять ся в добрім станї.

Буда-Пешт 3 червня. В Пятицерквах найдено між углями динамітну бомбу. Она експльодувала і убила одного робітника. Букарешт 3 червня. Парлямент замкнено 1-го червня при звичайних формальностях. Прага 3 червня. Студенти збирають підписи на вотум недовірія для ректора університету Пражака. Берлин 3 червня. Рішенє войскових предложень правительства не віщує при теперішнім виборчім руху доброго вигляду. Дневники констатують приязні відносини між Австрією а Россією. Рим 3 червня. Папа назначив збори консисторії на день 12 і 15 червня і заименує на нїм пять або шість кардиналів.

З Риму доносять. — Надибано в новім закопі сільном в Ляцкім в глубинї 95 метрів на обильні поклади соли. — "Маm żal do pana hrabiego!" — В монетарни віденьскій вибивають дальше нові гроші. — Самоубійство зі страху перед жінкою. — Упадок Чернівцїв. — Нова ґазета. — Дрібні вісти.

Прага 2 червня. На 18 червня заповіджено тутки збори нїмецкої партії. Білград 2 червня. Вислїд виборів в цїлім краю такій: вибрано 120 радикалів, 10 напредняків і 1 ліберала. В трьох місцевостях прийде до тїснїйших виборів. Париж 2 червня. Палата змінила виборчій закон о стільки, що від виборів виключено платних державою функціонарів і духовних. Брукселя 2 червня. Палата, продовжаючи наради над ревізією конституції ухвалила, що голосованє при виборах має бути обовязкове.

Буда-Пешт 1 червня. Угорскій сойм відрочено до 25 вересня. Білград 1 червня. До тепер вибрано 98 радикалів, 7 напредняків і 1 ліберала. Рим 1 червня. В Сардинії появило ся велике число сарани. Лондон 1 червня. Палата послів відкинула поправку до §.3. о самоуправі Ирляндії, що сойм ирляндскій не може переводити нїякої ухвали в тих справах, в котрих не буде мати права видавати окремих законівь. Ґлєдстон першій спротивив ся сему і палата відкинула поправку 259 голосами против 238.

Відень 31 мая. На зборах північної зeлїзницї заявив ґенеральний директор, що треба підвисшити цїни їзди в возах III-ої кляси. Буда-Пешт 31 мая. На згромадженю комітату фоґорошского заявили ся участники за церковно-політичною реформою і за реформою палати панів. Білград 31 мая. При виборах до скупштини вийшли з табору радикалів в Білградї: Пасич, Чишкович і Павлович. З напредняків один Новакович. На провінції вибрано до тепер в 116 місцях 107 радикалів і 9 напредняків. Ліберали не беруть участи, спокій не нарушений. Берлин 31 мая. Рух виборчій проявляє ся що-раз живійше. Богато виступає кандидатів селяньских. Ґр. Герберт Бісмарк промовляв в своїй кандидатскій беcїдї в Шенгавзен за високими предложенями. Новий Йорк 31 мая. Велика злива нaвіcтилa кілька держав. Міста стоять під водою, а 10.000 людей лишилось без даху і xлїбa.

Буда-Пешт 30 мая. Палата панів ухвалила підвисшенє платнї для учителїв народних шкіл. Відень 30 мая. Субкомітет промислової комісії уложив квестіонар на 28 питань для анкети, що має незадовго скликатись. Рим 30 мая. Вчера приймав папа на авдієнції 200 руских бoгoмoльцїв під проводом львівского митрополита Сембратовича. Митрополит відчитав адресу в латиньскім язицї з тисячами підписів. В відпoвідь заявив папа, що спеціяльно Русинів держить в cвoїй oпіцї. Пригадав про нову епархію в Станиславові і про синод. Також замітив, що пересвідчений о привязаню руского народу до римского престола, візвав епископатъ, духовеньство і нарід до дальшого повненя обовязків і удїлив вcїм благословеня. В своїй бесїдї висказав папа надїю, що до католицкої церкви вернуть колишні ренегати. Всї богомільцї були з-окрема представлені. Білград 30 мая. Король именував Ґарашанина полковником.