Вістка про несподівану смерть відомого вченого та громадянина, проф. д-ра В. Сімовича, пройняла до глибин душі все українське громадянство Львова.

  Малий фейлетон  

  О, зi святим Миколаєм ми давні знайомі і приятелі. Полюбилися ми відразу, як то кажуть, з першого погляду. З усіх святих на іконостасі cв. Микола — зі своїми синіми, добрячими очима та з білою мов сніг бородою — був для мене найприступніший. Манив мене, щоправда, і Юрій на баскому коні, та до нього чомусь такої сміливости я не мав. Не знаю, чи перед його відвагою чи перед списом мав я респект. Ну й зір у нього був гострий, вояцький. А святий Mикола зразу ж мені пригадав мого діда, — а в діда меду і горішків і яблучок, все для внука.