Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) на початку грудня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.       Продовження серіалу. Попередня серія – «Контрабас» у синагозі. Бійка поліцаїв з вояками    

(Жмінька спогадів з минулого).  

З нагоди роковин Його смерти   Львів, 17 жовтня.   Дня 19-го жовтня минув саме рік, як відійшов від нас др Кирило Трильовський, одна популярна у своєму часі й маркантна індивідуальність галицького українського політичного відродження. Відійшов від нас у пору, коли не було навіть змоги присвятити його особі й діяльності будь-яку статтю. Отож доводиться нам це зробити тепер, у перші роковини його смерти.  

До Львова наспіла вістка, що помер один з наших дуже заслужених діячів, д-р Кирило Трильовський. Учень Михайла Драгоманова, разом з Іваном Франком і Михайлом Павликом та з цілою плеядою собі подібних основник першої української політичної партії на европейську міру, Української Радикальної Партії, найкращий організатор Гуцульщини і Покуття, творець "Січей", від 1907 р. довголітній посол до парляменту у Відні та до сойму у Львові, від 1914 р. член Боєвої Управи, співтворець і духовий батько УСС-ів, ген.-отаман Українського Січового Союзу.

Не знаєм, як там в других сторонах нашого краю, але у нашім коломийскім виборчім окрузі розпочався вже таки на добре виборчий рух. Округ наш, окрім повіту коломийского, обіймає ще також снятинский та косівский. Що до двох перших повітів — то вже вибори до сойму показали, що тамошний народ наш зрозумів вже добре вагу всяких виборів і знає вже йіх припильнувати. Найслабшим за то являєсь усе повіт косівский, де наші Гуцули ще в дуже великій пітьмі бродять і тому й голосували після висшоі команди.