Юрій Винничук

Працюючи над антологією знищених українських письменників, я постійно натрапляю на плутанину, яка панує у наших наукових виданнях
03.03.21 | | Дискурси
А як раніше давали собі раду львів'яни зі снігом? Сніг і за бабці Австрії, і за цьоці Польщі був такою самою несподіванкою для влади міста, як і цьогорічний.
24.02.21 | | Дискурси
Літератури у нас нема. Є пустеля. І невеликий караван верблюдів зі сліпими проводирями. А десь вдалині мріє сріберна оаза...
17.02.21 | | Дискурси
Звичне життя львівської аристократії можна було узагальнити трьома словами: спати, їсти і кохатися. Нема нині того розмаху, що був, нема
10.02.21 | | Дискурси
«Пропозиція альфонсів у Львові більша, ніж їхня потреба», – констатував пан інспектор у 1921 році. А нині?  
03.02.21 | | Дискурси
«Від Романа до Йордана – українська рамадана» – це такі собі пустопорожні слова. Колись карнавали в Галичині тривали до восьми тижнів
27.01.21 | | Дискурси
Лише один-єдиний раз мені довелося побувати на самий Святвечір у селі. Я мав тоді вісім років і бавився в слухняного хлопчика
20.01.21 | | Дискурси
Днями до рук потрапив штамбух. І то не один. Нині вже ніхто не вживає такого визначення, але мода робити приватні записи відома ще з XV сторіччя.
13.01.21 | | Дискурси
​У мої дитячі роки Різдво було сповненим невимовного чару, а приготування до нього тривали цілий тиждень.
06.01.21 | | Минуле
В часи своєї молодості я не раз чув таку думку, що повія може бути ідеальною жінкою. І були приклади, що хтось женився з повією і щасливо з нею жив.
05.01.21 | | Дискурси