Юрій Винничук

Звичне життя львівської аристократії можна було узагальнити трьома словами: спати, їсти і кохатися. Нема нині того розмаху, що був, нема

«Пропозиція альфонсів у Львові більша, ніж їхня потреба», – констатував пан інспектор у 1921 році. А нині?

«Від Романа до Йордана – українська рамадана» – це такі собі пустопорожні слова. Колись карнавали в Галичині тривали до восьми тижнів

Лише один-єдиний раз мені довелося побувати на самий Святвечір у селі. Я мав тоді вісім років і бавився в слухняного хлопчика

Днями до рук потрапив штамбух. І то не один. Нині вже ніхто не вживає такого визначення, але мода робити приватні записи відома ще з XV сторіччя.

У мої дитячі роки Різдво було сповненим невимовного чару, а приготування до нього тривали цілий тиждень.

06.01.21 | | Минуле

В часи своєї молодості я не раз чув таку думку, що повія може бути ідеальною жінкою. І були приклади, що хтось женився з повією і щасливо з нею жив.

Львів'янки мусили протискатися між дамульками: «Ади-во, як ся франца вибрала! Накрутила куркоцьонґів, напацькала варґи і думає, жи ліпша!»

Минулої весни він промчав попри мене на Академічній, не зауваживши мене. Хто ж знав, що це востаннє...

Ця львівська традиція такої відповіді досі не перервалася, бо і мені доводилося чути саме такі слова...