Львів, 12 жовтня.   Є в житті нашої Нації дати, біля яких не слід пройти байдуже. Вони відзеркалюють в собі ту міць і силу, той непоборимий гін вперед, що є доказом політичної життєздатності національного організму. Ці дати, хоч вони виявляють події, які відбувалися раніше, вічно живі, бо вічно живуть геройські традиції лицарських предків, що їх переймають одні покоління та передають у спадщині доростаючим поколінням, як святий заповіт.  

Виправа на село Т.   Наш курінь дістав приказ прогнати Росиян із села Т.   Ми вийшли в похід по півночи. Сотня за сотнею поринала в нічній пітьмі, розсьвітленій білим снїгом. Вершки гір відбивали срібно-сїрою краскою на темнавім тлї ночи. Коли ранна зоря глянула на гори, окрасила їх на ясно-зелено а краска лїсів в долинї переходила з чорної в темно-зелену. Сонце заяснїло над верхами і гори стояли в ясних, блискучих, срібно-кованих панцирах.  

З Тернополя.