80 років тому, 15-17 грудня 1934 року у Києві розстріляно групу українських письменників, науковців, журналістів, освітян – всіх 28 осіб. Серед них були й галичани.   Таблиця на надгробку 28 розстріляних (Київ, Лук'янівський цвинтар)    

У цей час, на початку 20-х років він мав вигляд селянського парубка, носив піджачок, який носять писарчуки, був кремезний, присадкуватий, різкий в своїх одзивах і оцінках, з міцними руками, що перед тим, як взятись за перо, вміли тримати не тільки косу або ціпа, але й одріз.

  Косинка-Стрілець. Єсть в цьому іменні якась дивна скромність, пов’язана з юнацькою сливе, весняною снагою. І в обличчі цього мужнього, справді тільки мужнього поета ця сама гострість молодости, ця виразистість сили, непідробленої, щирозолотої. Ось прирівняймо й Осьмаччин oпиc його друга: "Обличчя мав сіре і голене; очі сірі, енергїйні і насмішкуваті, чоло високе й рівний ніс, так, що його передній кінець підбивався зверх і, здавалося, задирав назад всю голову і надавав їй виразу зухвало-парубоцького..." (Т. Осьмачка, "Косинка" — спогад, "Крак. Вісті", січень 1943 р.).

  З нагоди роковин смерті Г.Косинки, Д.Фальківського і О.Влизька.