Чотири впорядковані могили з написом "Королівство Нідерланди" на івано-франківському цвинтарі – єдиний матеріальний слід дивних драматичних подій 1942-1944 років, через які Станіславів/Івано-Франківськ назавжди увійшов у історію Голландії.

...тепер ідеться просто про то, щоби якось вирватись, відірватись від тої системи, в якій ми перебували і перебуваємо досі. І в який спосіб – вже не так важливо, просто треба спробувати звідти вирватися.

Сучасна Україна - це країна постмодернізму. Тут можливе все. Найбільше ми дивуємося лише тоді, коли щось стається не так, як є, а так, як би мало бути. У нас є замало підстав не сподіватися хоч чогось поганого.

Божі заповіді прийнято поважати як декларацію про наміри, однак керівництвом до щоденної дії є цілком інший кодекс. Цінуються вчинки і зусилля, які не стосуються праці над собою. Безвідповідальність, вибудована на вірі у те, що у будь-якому випадку з якоюсь із супротивних сторін удасться домовитися.

...Це були подорожні, котрі думали про місце місця, про час часу, про перетини місць і часів. Без діла, без розваг, без товариства, без споживання. Тепер таких майже нема.

…колись давно, ще коли він був малою дитиною, батьки поїхали з ним на літній відпочинок до модного курорту на початку великих Карпат, де було повітря, води і ще щось. Мабуть, щастя…

Прощання – найнормальніший стан нашого життя. З людьми, містами, будинками, книжками, уявленнями, переконаннями, псами, вікнами, доторками, стежками, водами, деревами, спогадами…

...Серйозність думки полягає не у лабораторній арґументації, а у чуді з’яви думки і проживання з нею, проживанні її. Люди, які проживають протилежні за арґументацією думки, більше подібні одне на одного, ніж ті, які проживають хоч якусь думку, і ті, яким думок взагалі не потрібно.

Завтра у Львові презентуватимуть нову книжку Тараса Прохаська. Вона вперше написана у співавторстві. І вона – перша казка, авторства цього улюбленого нами письменника. Як почувається у ролі казкаря Тарас Прохасько розповів «Z» особисто

Ця історія могла би бути історією звичайного сімейного непорозуміння, якби не втручання незбагненної сили, що називалася спеціальним відділом цензури. Завдяки незбагненній відвертості колишнього таємного цензора МДБ стало відомо про одну із десятків тисяч історій.