Тарас Прохасько

Мав прекрасну мрію, прекрасну ілюзію. А вони, якщо заповняють собою значний період життя, можуть вважатися тим, що подіялося, відбулося.

Історія долі як утвердження актуальної парадигми масового відтворення нестандартного життя

Бути добрим завжди мучівно. І в цьому весь кайф.

Християнство – це такий спосіб віри, який виникає у емпатичного читача літературної достовірності

Так виблискує непроговорене, замикаючи в якийсь момент електричне коло в узір пронизливої гірлянди: гуцули курей бридилися...

Новочасні фінки у рукаві маринарки видавалися такою самою печаллю, як і панельні багатоповерхівки. Мріялося про відкритість, про шляхетність

Казали як вирок, як доказ, як докір, як дозвіл, як натяк, що вже квадранс на ту, якої треба, якої не хочеш, якої не мусиш навіть знати

Всі революції відбуваються у площині базових інстинктів. Виживання, секс, влада. Сукупно ці інстинкти виражаються у володінні реальністю

Був навіть такий момент, коли вважав, що нашою історичною місією може бути генетичне збагачення і, відповідно, ментальні мутації інших народів...

Історія ліжок, фундамент, на якому тримається уся архітектура досвіду