◦ ◦ ◦ ◦

Спір за Тешинський Шлеськ.

Справа Тешинського Шлеська увійшла знову в нову фазу. Найвища Рада відступила від плєбісциту і рішила полагодити справу при помочи розємного суду.

В тій ціли "Times" доносить з Парижа, що конференція амбасадорів просила вже бельґійського короля Альберта о приняття ролі суперарбітра в польсько-чеськім спорі о Тешинську область. Король Альберт не дав ще відповіди.

Виходить, що в Парижі рішено, аби справу приналежности Тешинського Шлеська полагодив розємний суд. Це рішення викликало велике невдоволення у Чехів. Вони заявляють, що чеський нарід на нього ніколи не згодиться.

В цій справі "Моравско-слєскі Деннік" доносить з Праги: "Тешинську справу постановив чеський уряд однодушно порішити правно. Від плєбісциту в Тешинській области на Спіжу і Ораві Чехи не відступлять і відкинуть катеґорично розємний суд. На випадок, коли би антанта стояла при безправнім домаганню в справі Тешина, цілий уряд республики подасться до димісії. На тім становищі стоїть також міністер для закордонних справ д-р Бенеш, котрий находиться ще в Парижі. В Тешинській справі усі політичні партії без ріжниці є згідні і солідарні. Є певним, що засідання закордонної комісії обох Палат і повне засідання заявиться ясно і катеґорично проти розємного суду, а за скорим переведенням плєбісциту та проти якогонебудь поділу тешинського князівства в користь Поляків."

Стоїмо отже перед новими комплікаціями, які можуть польсько-чеський спір ще більше заострити.

З конференції амбасадорів.

З Парижа доносять: Конференція амбасадорів під проводом Камбона вислухала звіт про стан переговорів, які ведуться в Парижі між Польщею і Німеччиною. Відтак потвердила проєкт економічної Ради в справі відновлення та доповнення залізничого матеріялу в Европі та розслідила внесок грецького уряду в справі допущення Греції до співучасти в ріжних комісіях, в яких порушується справу Дунаю.

Можливість перевороту в Німеччині.

Пат. доносить з Битома: "Берлінер Таґесцайтунґ" оголошує сензаційні ревеляції про тайну комуністичну орґанізацію в Німеччині, яка має в найблищім часі доконати новий переворот. Документи оголошені згаданим часописом є на думку лівих кругів фальсифікатами, що мають на ціли відвернення уваги від істнуючих військових орґанізацій, що підпирають монархістичний рух. На чолі цього руху стоять консерватисти і ліберали, які за всяку ціну стремлять до відзискання влади, привернення монархії та унеможливлення виконання мирового договору.

Замах в Каіро.

З Каіро доносять, що оноді кинено там бомбу на єгипетського президента міністрів. Замах не вдався.

Знесення виїмкового стану в области Рур і на Шлеську.

Радіо з Науен доносить, що президент Німеччини дав пруському урядови поручення знести виїмковий стан в басейні Рур і на Шлеську.

Російське золото і француські капіталісти.

З Парижа доносять: Француські власники російських державних вальорів відбули засідання в ціли обговорення нового положення, витвореного наміром совітського уряду вивезти запаси золота. Згромаджені прийняли з признанням кроки, які поробив француський уряд в справі секвестру російського золота і заявили, що бажають, аби шведський уряд не ужив російського золота на забезпечення виключно своїх власних інтересів.

Віче комуністів в Празі.

Остравські часописи доносять з Праги, що там відбулося велике віче робітників. на якому промовляли д-р Шмераль і Муна. Д-р Шмераль заявив у своїй промові, що все те, що говориться про Росію, є великою міжнародньою брехнею капіталістів. Муна взивав залізничників щоби вони не перепустили через границю Чехословаччини ні одного ваґона з муніцією або з оружям. Він жадав, щоби комунікаційні робітники та робітники в заведеннях Скоди докладно контролювали, для кого продукуються гармати, а далі запропонував, щоби першу льокомотиву, яку випродукують заведення Скоди, віддано московській республиці як почесний дар. В резолюції збори жадають негайного привернення дружних відносин з республикою совітів і висказують чеському урядови недовіря за його дотеперішне становище в цій справі. Віче закінчив д-р Шмераль окликом: "Нехай живе Лєнін!"

Повстання в Альбанії.

Париж. Авас. "Матен" довідується з Риму, що в цілій Альбанії вибухла революція, яка має на ціли скинення альбанського правительства попираного Італією, яке тиранізує населення.

Рим. Авас. Альбанці розпочали битви в околиці Яніни і в инших напрямах. Італійські війська ставлять завзятий опір, уступають лише перед переважаючою силою, як це мало місце в Тепелені і Джорні (?), де ґарнізони піддалися. Инші ґарнізони мусіли відступити. Нагальні наступи італійських альпійських стрільців очистили фронт під Вальоною, котрої мешканці острілювали ззаду наступаючі італійські відділи. Італійські власти арештували і вивезли яких 1000 альбанських магометан. У відповідь за те альбанські провідники розстріляли італійських бранців.

Італійці покидають Чорногору.

Париж. Авас. "Тамп" доносить з Риму, що італійські відділи уступають з Чорногори. В Триєсті відбулися маніфестації проти висилання військ до Альбанії.

Місія Красіна.

Париж. Положеннє місії Красіна станеться прикрим, коли совітське правительство не відповість на жадання Л. Джорджа з 31. мая ц. р.

Громадська думка