◦ ◦ ◦ ◦

Польща вишле мирове предложення?

"Курєр Варшавскі" доносить, що польський уряд задумує вислати до большевицького уряду мирову ноту. Тому, що вибухла кабінетна кріза, президент міністрів, будучи в стані димісії, не чується управненим розпочати таких важних для польської держави кроків. Свої сумніви закомунікував через міністрів малшалкови польського сойму. який бажаючи оминути всяку проволоку, запропонував головам клюбів, аби уповажнили премєра Скульського поробити на випадок потреби відповідні кроки.

 

Падеревскі у Варшаві.

Пат. доносить, що до Варшави вернув посол Ігнаци Падеревскі.

 

Литва не хоче федерації з Польщею.

Пат. доносить в Вільна, що литовський міністер для закордонних справ Вольдемарас заявив польському послови Нєдзялковскому, що Польща провадить авантурничу політику. Литва цього не може робити. Литва має попертє Анґлії і можна мати надію, що причини, які склонили Анґлію попирати Литву не є переходові. Ідея плєбісциту збанкротувала під час війни. Плєбісцит у Вильні був би для Литовців тим, що плєбісцит в Парижі для Французів. Литва не бачить потреби бути в тіснійших зносинах з Польшею, чим з иншими державами. Литовці виреклися би радше Вильна, чим мали би згодитися на федерацію з Польщею.

 

Меморіял в справі торговельних зносин з Росією.

Париж. "Еклєр" містить меморіял предложений економічній раді коаліційної делєґації. Яко вступне услівє поставлено вдержання воєнного стану й усунення бльокади. Економічні зносини можна навязати ще перед оконечним підписанням мирового договору. Яко услівя навязання економічних зносин поставлено: економічні репрезентації на основі рівноправности, означення правних основ для економічних трансакцій, признання полекш заступникам економічних справ в ціли вдержання постійної заяви, запевнення що не зайдуть ніякі комплікації між будучим мировим договором а між теперішними економічними і фінансовими переговорами, означення сплати відшкодовань, знесення заборон відносно вільної торговлі і деяких товарів, виданих в часі війни.

 

Мирові переговори між Вірменією і сов. Росією.

Москва. Радіо. До Ростова прибула вірменська делєґація під проводом презеса вірменського парляменту Лєвона Панта. Відси виїздить до Москви в ціли заключення мира з совітською Росією.

 

Димісія австрійського кабінету.

Відень. К. Б. урядово. Нині в полудне канцлєр Реннер явивсь у президента і предложив йому димісію цілого кабінету. Президент димісію приняв і поручив Ренерови тимчасове ведення аґент.

 

Шайдеман заповідає домашню війну в Німеччині.

Науен. Шайдеман заявив, що теперішнє положення в Німеччині насліком висліду виборів дуже сумне. На його думку прийде в Німеччині до домашньої війни. Шайдеман заявився за тісною звязею з независимими соціялістами а не хоче чути про коаліцію з правицею.

 

Л. Джордж про армію ґен. Вранґля.

Льондон. Льойд Джордж заявив в палаті громад, що анґлійське правительство не доставило армії ґен. Вранґля в пол. Росії амуніції. Анґлійське правительство старалося посередничити між совітським правительством і Вранґлем, щоби виробити корисні услівя для учасників дивної армії Денікіна котра впала в руки червоних військ. Але англійське правительство дало виразно пізнати, що не дає ніякої відповідальности за це, коли ґен. Врангель зачне офензиву.

 

Звідомлення польського ґенерального штабу з дня 11. ц. м.

Варшава. На північнім відтинку і здовж Березини на загал положення без зміни. На Полісю відділи ґен. Сікорського розпочали контракцію в ціли відкинених большевицьких сил, які збіраються в районі Чорнобиля.

На українськім фронті відбувається плянове переґруповання.

 

Убийство німецького конзуля в Персії.

Науен. Урядово потверджують, що німецький конзуль Вестров в Тебрісі згинув від перської кулі. Вбитий був одиноким і останнім німецьким конзулем в цілій Азії.

 

Визнання независимости Естонії.

Варшава. Фінляндія признала де юре независимість Естонії.

 

Ґенеральний страйк в Чехії.

Прага. "Богемія" доносить, що до ґенерального страйку в західній Чехії, до якого прийшло там наслідком апровізаційної катастрофи, прилучилися сусідні повіти в північній Чехії. Страйк обняв загалом 75.000 робітників.

 

Громадська думка

13.06.1920

До теми