◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Концерт на Голодуючих Гуцулів, устроєний заходом "Coюза Українок" відбудеться в понеділок дня 24. н. ст. мая. [В концерті возьмуть участь хори "Львівського Бояна" і "Бандуриста" та солісти: проф. Перфецький, п-на Ірена Туркевичівна і Іванна Шмериковська та п. Дольницьиий (барітон). Близші подробиці в справі проґрами і білєтів подадуть часописи.]

 

Зникають гриби. З відходом фінансового "диктатора" Супруна счезла й фінансована ним у Відні преса. Отже найперше закінчив своє молоде життя гумористичний "Сміх" на 2 ч., Вітиківська "Боротьба" закінчила свої скандалістичні виступи 8 ч., заковяз на подвійному числі (4—5) журнал "На переломі" — до речі солідно редаґований. Лишилися "Воля", "Український Прапор" і "Нова Доба".

 

Покликання до польського війська. Польське міністерство війни наказало на основі розпорядку з 29.IV.1920. переведення поновного перегляду річників 1896, 1900 і 1901. Цей перегляд має відбутися між 25. мая і 10. червня. Це очевидно відноситься тільки до горожан польської держави.

 

Скоропадський в Берліні. В Берліні на концерті Української Капелі в салі Бетговена велике зацікавлення викликала поява ексгетьмана Скоропадського. Він разом з родиною і своїм адютантом Зеленевським зайняв головну льожу. Публика була здивувана, що цю льожу зайняв б. гетьман, а не берлінське посольство.

 

Українські фабрики в Югославії. "Югославянський Льойд" доносить з Білгороду, що югославянський уряд дозволив утікачам із України відкрити в Старій Сербії й Македонії кілька сукняних фабрик. В цих нових підприємствах уставиться машини, забрані при евакуації добровольців з України й вивезені до Царгороду. На підставі умови з урядом, ці фабрики за 15 літ перейдуть на власність Югославії. Так розкрадається українське добро. І та сама Югославія, що не хоче визнати України, нічого не має проти українського майна.

 

Адміністрація українських залізниць в польських руках. З Варшави доносять: Під зарядом польського міністерства залізниць будуть утворені 2 дирекції в Коростені і Жмеринці, які будуть мати назву: "Польський заряд залізниць на Україні, дирекція в Коростені, зглядно в Жмеринці". Орґанізація обох дирекцій вже твориться. В центральних урядах працюватимуть Поляки при співучасти Українців. На лініях будуть покликані до служби місцеві чинники. В тій справі до кватири Пілсудского покликано на авдієнцію міністра залізниць Бартля.

 

Заборона привозу люксусових товарів. Польський міністер торговлі видав заборону перевозити через польські цлові границі люксусові товари як абажури, аксаміти, шовки, гафтоване білля, цукорки, чоколяду, шовкові фуляри, шляхотні каміння, палену каву, суроґати кави, коронки, штучні квіти, лікери, папіроси, меблі, сардинки і ін. Зі штучних вод дозлений привіз Апенти, Гуніяди, Франц Йосифа. В деяких випадках власти можуть видати виїмковий дозвіл.

 

Примусова державна позичка в Польщі. Польське міністерство скарбу виготовило проєкт закону про примусову державну позичку. Обовязані до цеї позички мають бути всі фізичні і правні особи, яких рухомий чи нерухомий маєток перевищає 50.000 марок, або мається річний дохід вище 25 000 марок, вкінці всі, що ведуть якінебудь промислові підприємства.

 

Фалшиві 1000-марківки. В Кракові викрито фальшовані 1000-маркові знаки. Є вони підроблені нездарно. Недостає на них воднистого друку і чисел серій.

 

Громадська думка

 

20.05.1920

До теми