◦ ◦ ◦ ◦

Звідомлення польського ґенерального штабу з 17. ц. м.

На південнім фронті дня 15. ц. м. неприятель вдарив на залізничий дворець Крестопіль. Наступи відперто. Того самого дня большевики наступали без успіху на Джуґастру, Мясківку і Чобатірку.

На Поліссю ворожі літаки бомбардували Річицю і Лоїв. На Річицю кинено над 30 бомб. Впрочім звичайна діяльність стежних відділів. На південь від Двини ведеться дальше бій.

 

Брусілов приготовляє контрофензиву.

З Москви доносять: Під проводом Брусілова зорґанізована комісія випрацювала плян, якого наслідки певно вже небавом виявляться. На польський фронт будуть перекинені значні сили, які розпічнуть контрофензиву.

 

Румунія не виступить проти большевиків.

З Букарешту доносять: Румунія не возьме участи в боротьбі з червоною армією, бо людність не бажає собі війни. Нарід є втомлений війною і не хоче вже більше наражати краю на ще більше знищення.

 

Вибори в Ґданську.

При виборах до конституційного згромадження вільного міста Ґданська віддано до 160.000 голосів на 208.700 управнених до голосовання. Німецькі націоналісти здобули 34 мандатів, соціялісти більшости 19, незалежні соціялісти 21, вільне господарське зєдинення 12, центр 17, німецька демократія 10, Поляки 7 мандатів (на 9.400 голосів). Досі нема ще лісти з 31 малих місцевостей.

 

Пляни комуністів в Німеччині.

"D. Allg. Ztg." доносить, що пруський уряд мав з кінцем квітня відомість про тайні наради комуністів, що відбулися в Найкельн, на яких рішено за всяку ціну перемінити Німеччину на республіку рад. Провід спочиває в руках ради пяти. Реченець ділання має бути установлений щойно по порозумінню з Москвою. Уряд, котрий є основно повідомлений про пляни комуністів, є думки, що на разі нема потреби протиділати.

 

Страйки у Франції.

Страйковий рух у Франції зростає з кождим днем. Страйкують будівельні робітники, метальовці, докери, робітники елєктричних фабрик, залізничники, робітники при транспортах на морі, ріках і каналах, копальняні робітники в ріжних місцевостях. Керму у цих всіх страйках веде Загальний Союз пpaцi (Confederation General du Travail), який обєднює в своїх професійних орґанізаціях звиж два міліони членів. Поза економічними причинами страйків, а головно для підвисшення денної плати, мають ці страйки також політичний і соціяльний характер.

 

Закінчення воєнного стану.

З Парижа доносять: Сенат 43 голосами проти 38 ухвалив закінчення воєнного стану з Німеччиною і Австрією.

 

Союз Народів.

"Ґазета Варшавска" доносить: По одержаним в Льондону вісткам, Рада Союза Народів розпочала 16. ц. м. конференцію в Римі. Розглядатиметься внески Естонії, України і Люксембурґа о приняття до Союза Народів і справу корабля Мальмеди, яку внесли Німці.

 

Султан грозить уступленням.

З Константинополя доносять, що султан має намір уступити на знак протесту проти умов мирового договору з Туреччиною.

 

Положення в Арменії поважне.

Бюро Райтера доносить: Всяке получення з республікою Ассербейджану перерване. Положення в Арменії дуже поважне.

 

Швайцарія приступає до Ліґи Народів.

З Берна доносять: Сьогодня відбувся в цілій Швайцарії плєбісцит в справі приступлення до Ліґи Народів. Голосовало 80 прц. уповажнених. Ухвалено приступити до Ліґи Народів 410.000 голосами проти 310.000.

 

Совіти не признають Ліґи Народів.

КБ. доносить з Москви: Комісар Чічерін доніс анґлійському міністрови для закордонних справ, що морські проливи є в сфері інтересів країв, що межують з Чорним Морем і тому адміністрацію цих проливів можна поручити тільки тим краям. Росія не признає ніякого статуту для проливів, бо Найвища Рада не пертрактувала з нею в цій справі. Росія застерігає собі цілковиту свободу ділання. Росія не признає Ліґи Народів, бо ця не повідомила Росії про своє повстання.

 

Громадська думка

 

20.05.1920

До теми