◦ ◦ ◦ ◦

 

Ґенерал Тарнавський жиє! Від особи яка сьогодня прибула з Київа довідуємося, що ґенерал Тарнавський і старшини з його окруження жиють. До останніх часів находилися вони в Київі.

 

Кольонізація Східної Галичини. Окрім поданих вже попередно місцевостей, парцелюється поміж спроваджуваних із заходу мазурєьких кольоністів слідуючі маєтности у Східній Галичині: У золочівськім повіті — поміж иншими: Риків (по 5 до 6.000 кор. за морґ), Славна, Руживоля ad Фирлеївка, Красна (могила), Юськовичі, Зазулі, Плугів, Струтин; — в товмацькім повіті: Палагичі, — в підгаєцькім повіті — фільв. "Буда" к. Підгаєць і ще один фільварок під самими Підгайцями.

 

Місцеві оціночні комісії в Підгайцях, Кросні, Стрию, Гусятині (з осідком в Копичинцях), Товмачі і Пільзні для державного усталення й оцінки воєнних страт (шкід і незаплачених воєнних вислуг), які понесло населення на території згаданих повітів в часі світової і польсько-української війни, розпочали своє урядування. Блищі подробиці подають публичні оголошення.

 

Претенсії до б. австрійського скарбу. З днем 15. червня ц. р. кінчиться речинець зголошування приватних претенсій до австрійського скарбу. Зголошувати треба почтою на адресу: Бюро для реєстрації претенсій до австрійського скарбу, у Львові, вул. Баторого ч. 6. Зголошувати треба тільки претенсії приватно-правного характеру, на пр. умову про наєм, за достави, за відшкодовання почтові, залізниці і т. п. Блищих інформацій уділює Секція правної поради українського Горожанського Комітету у Львові, вул. Домініканська ч. 11, II. пов.

 

Нові часописи на Підкарпатській Україні. В Ужгороді появилися два нові часописи, а саме: "Правда", яка має бути орґаном "карпаторусской" соц.-дем. партії і "Господар", часопис, призначений для сільського господарства, який редаґує М. Творидло.

 

Відгуки проскурівської афери. Польські військові власти — як доносить "Слово польске" вилапали учасників проскурівської афери, до яких належать особи на вищих становищах як Віктор Стокальскі, котрий титулується шамбеляном папського двору і ротмістром кавалєрії, дідич Кікінґер, інж. Кржижановскі і и. Вони зорґанізували довіз з Варшави медичних і инших товарів на суму 7 в половиною міліонів марок. Ці товари мали вони вивезти за боєву лінію на продаж большевикам.

 

Безстидні ревізії. Доносять нам, що на стації Ґермаківка жандарм Соколовскі з якимсь фінансом переводив на днях в залізничих ваґонах ревізії в неприличний спосіб. Ревідував жінок в такий спосіб, що у всіх присутних викликав цілком оправдане обурення. Можеби дотичні власти повчили цего панка, що коли має ревізувати жінок, то нехай держиться принай менше елєментарних приписів приличности, коли не хоче держатися інструкції.

 

Здержання залізничого особового руху. Дирекція державних залізниць у Львові оголошує: з днем 14 мая ц. р. здержується аж до відклику на шляху Тернопіль-Підволочиска рух особових поїздів ч. 223 і 224.

 

З життя університетської молоді у Львові. (Загальні збори тов. "Академічна Громада"). Дня 9. мая відбулися загальні збори тов. "Академічна Громада". Збори були нечисленні. Це по части зрозуміле, бо більшість нашого студентства карається по широкому світі (табори полонених), одні за границею, а велике число з неї вже й не живе. Колись гуртувала "Академічна Громада" все студентство Наддністрянщини, мала гарну бібліотеку й читальню. В "Акад. Громаді" кувались пляни самостійної України, відбувались відчити і реферати, велись горячі дискусії на ріжні теми. Боротьба за український університет це також діло "Академічної Громади". "Акад. Громада" була дійсно осередком духового і товариського життя.

Про теперішню "Акад. Громаду" сказати щось подібного трудно. Вона не жиє а веґетує. Воно правда про колишній розцвіт тепер трудно мріяти, та також і те правда, що наймолодші наші студенти чомусь не горнуться до своєї орґанізації. На перешкоді тут тільки інертність і байдужість. А що більше є навіть такі, що подають дивну причину свого відчахнення від життя акад. молоді, а іменно, їм не "пасує", бо вони були австрійськими старшинами. Таке явище в життю акад. молоді дуже сумне і невідрадне і факт цей між иншим піднесено на загальних зборах. Обговорювано широко університетську справу. Загальні збори постановили відновити життя товариства. Вони вложили тяжкий (чи не за тяжкий) обовязок на новий виділ, а то: відновити давні традиції товариства. Та з гори можна сумніватись, коли загал молоді буде інертним і байдужим. Та можна сподіватись, як не віднови, то бодай оживлення, тим більше, що не задовго збільшиться число нашої молоді абітурієнтами ґімназій — які, мимоходом згадуючи, повинні подбати про віднову акад. життя і внести більше жизненної сили, як це було до тепер, про це не сумніваємося, бо зле було би з нами, коли би молодь, яка таку велику ролю відіграла в національному розвою, завела. До нового виділу увійшли: Рудик С. (голова), Лициняк Е. (заступник), Ступницька А. (писар), Залужна А. (скарбник) і инших 8 членів виділу. Університетська молодь, яка тепер перебуває у Львові, повинна безумовно згуртуватись в своїм товаристві "Академічна Громада", і тим самим відновити своє наукове, духове й товариське життя.

 

Громадська думка

 

16.05.1920

До теми