◦ ◦ ◦ ◦

В справі полонених українських старшин на Ялівци коло Львова інтервеніювали дня 12. мая 1920. д-р Cтефан Федак, дир. Галущинський, д-р Малецький, як делєґати Українського Горожанського Комітету у пана шефа штабу Команди ґенерального округа та просили о негайне переслухання всіх українських старшин на Ялівци, та признання їм таких прав, які мали всі инші члени українських армій, що попали дотепер в польський полон, а саме, аби можливе було признання звільнень з полону як членам здемобілізованої армії. Надто прошено, аби аж до порішення справи не відсилано старшин у инші табори, а оставлено на місци. Наконець піднесено, що інтерновані старшини є зле трактовані, та приступ до них вельми тяжкий. У відповіди заявив пан шеф штабу, що до нині не має ніяких директив центральних властей як належить поступити з цими українськими старшинами. Шеф штабу заявив, що приймає бажання делєґатів до відома та сейчас віднесеться до центральної власти о негайне поладнання справи. Понадто інтервеніював делєґат Комітету д-р Малецький у референта справ полонених в Команді ґенерального округа та у старшини для злуки, де одержав пояснення, що справа зависима лишень від центральних властей. Тому віднісся Комітет телєґрафічно до Варшави.

Поклик українських державних і автономічних службовиків. З огляду на це, що з зголошених в урядничій Секції Українського Горожанського Комітету службовиків деяких покликано вже до служби, а Секція не має в тому згляді точних інформацій, потреба для ведення дальшої акції принимання, щоби всі досі до служби неприняті зголосилися ще раз негайно в урядничій Секції У.Г.К. у Львові Руська ч. 3. та подали слідуючі точні дати: імя і назвище, службовий характер, послідне місце службове, теперішнє місце перебування, коли зголосився до служби, в якій стадії находиться справа, а на случай відмовного рішення: чи і коли та куди подано рекурс? Для заощадження часу і коштів було би бажане, щоби з провінції замість поодиноких зголошень зладжено загальний спис непринятих ще службовиків по поодиноким декастеріям: (політична адміністрація, скарб, почта, залізниця і т. д.) і можливо в найкоротшім часі предложено урядничій Секції. Зголоситися мають також неприняті робітники зі всіх заводів державних, як робітники салінарні, тютюнові, залізничі і ин. На потребу і важність цего зголошення звертається особливо увагу нашим службовикам і робітникам в їх власному інтересі.

Подяка! Самаритянська Секція У.Г.К. одержала від п. Івана Щерби з Чікаґо 650 М. як жертву для голодуючих робітників в краю. Сам. секція У.Г.К. передала з того 325 М для Гуцулів а 325 для безробітних у Львові. — Жертводавцеви складаємо щиру подяку. За Самар. Секц. У.Г.К. у Львові. — О. Косевичева.

Опрокинення вістки. Подана нами вчера вістка про смерть от. д-ра Воєвідки в Бірзулі полягає виключно на здогадах людей, що повернули з тих околиць, а в ніякім разі не є певно стверджена.

З чотирокутника смерти. Померли на Україні отсі духовники Галицької Армії: о. Іжак Микола, преподобник Г.А.; з І. корпуса: о. Кашуба Петро — Винниця, о. Фещак Яким ЧСВВ. — Чечельник, о. Якубів Михайло — Бар; з II. корпуса (І. бриґада УСС.): о. Гординський Теофіль — Немирів, о. Колтун Дмитро — Ялтушків, о. Чарнецький — Деражня, о. Твердохліб Михайло — Летичів; з III. корпуса: о. Ткачук Тома, преподобник — Гнівань, о. Косович Іван — Гнівань, о. Ванчицький Володимир — Гнівань, о. Яворський Володимир — Бірзуля, о. Опарівський Василь — Підгайці. Всіх духівників Г.А. померло около трийцять.

Громадська думка