"Ziemia podolska" хоче загарбати університет. — Наукова праця розвивається серед дуже важких умов. — Освітні недостачі частини студентства. — "Партійність". — "Рада Студентських Представників", її відділи і гуртки. — "Академічна Громада".
В Камянці, де в послідний час політичне і культурне життя так дуже завмерло, одиноким огнищем став Український Державний Університет, що притягає на себе бачну увагу. Звернула на і нього увагу і тамошня "Polonia". Недавно тому помістила редакція камянецької польської ґазети "Ziemia Podolska" статтю, якої автор апелює до польської вищої влади та суспільности, щоби український університет перемінити на польський, а Українцям оставити дві катедри — так, як це було на львівському університеті. Я не хочу тут зазначати подрібнійше відношення Поляків до української культури на "kresach", лиш подати короткий огляд життя студентства камянецького Державного Університету.
Серед важких та несприятливих обставин всеж таки Університет розвивається гарно. Одною з головних перешкод є це, що не можна нічого купити, ні приборів до практичних вправ, ні наукових підручників дня студентів і професорів, доповнити університетської бібліотеки, завести лябораторії та кабінети. Камянецький університет так відрізаний від більших культурних центрів, що годі притягнути до праці на університеті відповідні наукові сили, яких так дуже брак, а головно на сільсько господарському факультеті. Прикре матеріяльне становище професорів змушує їх віддаватися іще й побічному заняттю, через що не мають змоги вповні віддаватися науковій праці, що у великій мірі відбивається теж відємно на провадженню лєкцій. Відношення професорів до студентства дуже гарне — багато професорів тішиться щирою симпатією студентства. Не відчувається вже цього старорежімного духа, що панував на російських університетах. З професорів Галичан викладають на камянецькому університеті: д-р Завадський на правнич. факультеті, д-р Гаморак та д-р Ґеринович на природничому відділі фізико-математичного факультету, та Буковинець Попович на історико-фільольоґічному факультеті.
Що до студенства, то в цьому році начислюється їх до 1500, з цього 92 Галичан та Буковинців. Жидів около 20 прц. Польський і російський елємент має дуже малу фреквенцію.
Великий наплив студентів в найдальших сторін України і можність широкому загалови молодіжи користати зі студий на університеті вплинула дуже на збільшення числа слухачів. Тут належить зазначити, що на університет поступило значне число слухачів з невідповідними кваліфікаціями. Були випадки, що попадали в студенти камянецького університету неукінчені семінаристи, або люде з ще меншим образованням, яким слід було записатися в Народній (Людовий) університет. Крім цих інтеллєктуальних недостач у студентства камянецького університету помітна отяжілість, оспалість та брак почуття совісного виповнення накладеного обовязку. Се дасться запримітити і в приватнім життю та в орґанізаціях студентства. Перед в студентському життю ведуть лиш деякі одиниці, які весь свій труд і час посвячують для загального добра, а решта студентства це інертна маса, яка відтягається від праці, а лиш "з прінціпу" являється на всякі збори, починають "діспутіровать" "спорить" та зводити особисті і партійні порахунки. Брак життя в орґанізаціях та плянової роботи думають усунути скликанням зборів, скиненням "старого виділу", а обранням "нового" і т. д. — і так звичайно одна партія нападає на другу (а тих партій тут багато — навіть в справах чисто студентських, не політичних) і якщо більшість кандидатів якоїсь партії увійшла у виділ, то друга партія відтягає своїх кандидатів та "забастує". Цеї тактики притримувалися звичайно с-д. і с-р. та не могли ніколи зрозуміти, як то галицькі студенти між якими були також н-д, р-д, с-д, хр-с виступали завсіди зорґанізовано та однодушно і тому завсіди гляділи на них, як на "безпартійних" або "крайно правих".
Галицьке студентство обєднане в товариство "Академічна Громада" старалося завсіди зжитися зі своїми товаришами Придніпрянцями та paз на все відкинути духові кордони. Пожиття та ке було дуже гарне аж до акту ґен. Тарнавського після чого відношення різко змінилося. Проти виступили головно с-д. та с-р. — тим більше, що Галичане підчас виборів в Раду Студентських представників утворили бльок з українським національним списком та провели величезну більшість своїх кандидатів.
Тут хочу подати дещо з життя студентських орґанізацій. Студентство репрезентує та дбає про його інтереси "Рада Студентських Представників (Рада Старост), вибирана на підставі пятихвостної формули загалом студенства. Рада С.П. поділяєсь на відділи: І. культурно-освітний, що дбає про культурні, освітні, гуманітарні і чисто наукові справи студенства. II. Економічний відділ, який має на меті нести матеріяльну підмогу студенству і в тій ціли улаштував харчівню для студентства та дбає про "Студентський дім", роздає підмоги і впливає на прихильне вирішення прохань о признання держ. стипендій та звільнення від платні за право навчання. Стипендистів є около 200, які послідними часами одержують по 2.000 карб, в місяць. Третій відділ — це Видавничий. Великий брак научних підручників та книжок сильно відбивається на студентах, тому при Раді С.П. утворено "Видавничий Відділ" який має на меті видавати лєкції професорів. Завдяки рухливости заряду придбав два літоґрафні станки та запаси паперу і видав досі вже кілька підручників. Розпоряджає 200.000 капіталом. Культурно-освітний відділ, маючи великий обсяг своєї діяльности, поділяється для більш плянової та видатнійшої праці на гуртки: а) освітний б) гуманітарний в) концертно-драматичний г) архівний ґ) прихильників соціяльних наук д) протиалькогольний. Найбільшу діяльність розвинув "Гуманітарний гурток", який дбав про хорих студентів та козаків та ніс їм матеріяльну і санітарну підмогу. Гурток розпоряджає кухнею для хорих і видужуючих та значними фондами, около сто тисяч карб., крім цього має запаси білля та одіжи. Під теперішню хвилю, коли розширились так дуже пошестні недуги, а хорий студент лишений всякої моральної, матеріяльної і санітарної підмоги — являється ця орґанізація дуже користною і на часі. Також і "Концертно-драматичний Гурток" дає часто концерти та вечірки, з мистецького боку слабше виконані, а обчислені більш на матеріяльний прибуток і розривки. В посліднім часі Р.С.П. впливала на це, щоб і з мистецького боку концерти та вечірки виходили краще.
З студентських товариств утворених при Р.С.П. визначалась своєю діяльностію "Академічна Громада" завдяки своїй працездатній, енерґічній Раді. Товариство це обєднююче Галичан та Буковинців власними силами придбало значні фонди, уладило кілька вечірок, академію, присвячену памяти українського критика та публіциста покійного М. Євшана, Шевченківський концерт, крім цього живо інтересувалась і політичними справами. Рада "Академічної Громади" вистаралась о підмоги для своїх членів, яких роздано досі понад 200.000 карб. Саме товариство poзпоряджає 50.000 майном, яке згідно постанови загальних зборів має перейти на Наукове Товариство iм. Шевченка у Львові на фонд стипендій для студентів.
Поза університетом була ще одна студентська орґанізація "Академічна Січ", яка не проявила більшої діяльности.
Студентство видає свій літературно-науковий журнал "Нова Думка". Перше число має появитися на днях. Участь в співробітництві беруть самі студенти, з поміж старших діячів Старицька-Черняхівська, Русова, Іван Липа, проф. Тимченко і и. Студентство має крім цього власну кооперативу, Трудову Артіль С.Т.А. та Хор. Не було ніякого спортового товариства, яка то галузь не знайшла ще на Україні поля для поширення.
Кінчаючи свій огляд треба зазначити, що студентська орґанізація переведена пляново та з практичного боку удачно, лиш велика отяжілість, байдужність та "партійність" тамошнього студентства не дають змоги цим товариствам розвинутися як слід.
Громадська думка
20.03.1920