Посилюємо допомогу фронтові.

 

Під час свого "хазяйнування" в м. Чорткові німецько-фашистські окупанти з звірячою лютістю чинили злодіяння. Руйнуючи місто, катуючи його мешканців, фашистські ізверги сподівалися спустошити і ослабити душу народну, його прагнення до волі і щастя.

 

Ввірвавшись у місто, вони в перші ж дні знищили будинок міської Ради депутатів трудящих, міського комітету партії. Вони зруйнували промисловість і комунальне господарство міста, пограбували його добро. В місті не стало ливарно-механічного заводу, маслозаводу, лікерного заводу. Німці висадили в повітря мости через ріку Серет, ліквідували господарство залізничного вузла, а, тікаючи з Чорткова, позбавили його жителів водогону й каналізації, зайвий раз довівши свою ненависть до радянських людей. Загальні втрати, заподіяні Чорткову німцями, складають 105 міліонів 644 тисячі карбованців.

 

Чудовим наступальним маневром Червона Армія назавжди очистила місто від коричневої чуми. З того часу трудящі Чорткова під керівництвом партійних і радянських організацій провели велику творчу роботу по відновленню зруйнованого міського господарства і промисловості.

 

За короткий час до ладу стали 11 підприємств міста — промкомбінат наркомату місцевої промисловості, 3 крупних артілі промислової кооперації, цегельний завод, кондитерська фабрика, спиртовий завод та інше. Тільки за 7 місяців 1944 року промисловість Чорткова випустила продукції на 1.088.392 карбованці, перевиконавши свій план на 19 процентів.

 

Особливо великих успіхів добилися колективи ливарно-механічного заводу, артілі "Зірка" та ряду інших підприємств. Промкомбінат в минулому році виконував виробничий план в середньому на 160 процентів, на 125 процентів — артіль "Зірка", на 109 — держмлин №2, на 176 процентів — артіль ім. Тельмана.

 

Чортків по-праву пишається своїми залізничниками. Вони зразково впоралися з складними завданнями, працюючи довгі місяці в безпосередній близькості від фронту. Нагороджені орденами й медалями Союзу РСР машиністи Будюхін, Волков, Дудкін, Науменко. 58 залізничників вузла дістали наркомівські нагороди і нагрудні знаки. Працю 16 стахановців-кривоносівців відзначено грошовими преміями.

 

В соціалістичному змаганні тут виросли чудові стахановські кадри із місцевих робітників. Немало пропрацював у депо слюсар тов. Крамарчук. Тільки при радянській владі розгорнулись його здібності. На ремонті арматури паровозів він виконує в день по 230—250 процентів норми. Те ж можна сказати про фрезерувальника Грохельського, що дає по 230 процентів норми, бригадира комплексної бригади тов. Брика.

 

Серед вагонників Львівської залізниці славиться передова комсомольсько-молоднеча зміна пункту техогляду ст. Чортків, яку очолює майстер т. Циплакова. Тут відзначаються по-справжньому лунінською роботою вагонники-брати Колодницькі, Мотеча та інші.

 

В місті проведено значні роботи по його благоустрою. Працює електростанція. На впорядкування комунального господарства витрачено в 1944 році 333.475 карбованців. За 8 місяців відремонтовано 2.655 кв. метрів житлової площі, а також 2.750 кв. метрів орендованої площі. Відновлено роботу всіх профілактично-лікувальних закладів, дитячих садків, працює 6 шкіл, в яких навчається 2.500 дітей, працює драматичний театр і кінотеатр. Проведено значні роботи по озелененню міста.

 

Відновлено діяльність лікарні, рентгенкабінету, працює 2 диспансери, санітарно-епідемічна станція. На це витрачено понад півміліона карбованців державних коштів. Тільки за 1944 рік ці установи подали допомогу у 35.166 випадках захворювання. Хірурги міста успішно виконали понад 800 операцій.

 

Незрівняно зросла політична свідомість та активність населення міста. Всі думки і прагнення трудящих Чорткова спрямовані на допомогу Червоній Армії. Третьої воєнної позики реалізовано в місті на суму 1.601.800 карбованців, квитків грошево-речової лотереї на 462.000 карбованців. Це яскравий показник відданості населення міста більшовицькій партії і радянському урядові.

 

Творчою вільною працею від будовано й приумножено матеріальні цінності міста, повернено йому повнокровне культурне життя. Та не повернути до життя 9.628 наших горожан, що розстріляні і живцем закопані гітлерівцями в Чорткові, Ягольниці, Свидові, Улашківцях. Не повернути втрачених років 843 переважно молодим людям Чорткова, що мучаться ще на фашистській каторзі в проклятій Німеччині. Але ми знаємо брудні імена головних винуватців цих жахливих злочинів — франків, вехтерів, гельдманів, бандер. Їх знайде караюча рука правосуддя. Червона Армія і радянський народ віддадуть катюгам по їх заслугах.

 

Жертви Свидової, Ягольниці, Улашкінців, Чорткова, як і жертви Майданека, кличуть нас до помсти. В благородній праці, в ще більш героїчних зусиллях на допомогу фронтові наблизимо час нашої остаточної перемоги і священної відплати ворогові за всі його злодіяння.

 

П. Соловей, секретар Чортківського міськкому КП(б)У.

 

Вільне життя

23.03.1945

До теми