◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Засїданє фільольоґічної секції наукового товариства им. Шевченка відбуде ся в четвер дня 21 н. ст. марта о 7-ій годинї вечером в канцелярії товариства [ул. Академічна ч. 8 поверх І]. Тих членів секції, що обіцяли виготовити поодинокі части проґрами етноґрафічної, просить заряд секції о виготовленє их, бо уложенє згаданої проґрами поставлено на дневний порядок засїданя.

Офіціяльна добродїйність в Австрії. Австрійскій центральний статистичний комітет оголошує між иншим справозданя о офіціяльній добродїйности в поодиноких провінціях долитавских. В тих справозданях суть дані не лише що-до загального числа надїлених бідних і загальної роздїленої між ними суми, але також вказані висші і низші розміри річної помочи, яка припала в участи кождому потребуючому в тім або другім окрузї. Завдяки тим даним можна зложити собі досить ясну картину о положеню в Австрії справи офіціяльної добродїйности в відношеню до обовязків краєвих і публичних институцій. Возьмім справозданє за 1890 рік. В цїлій Австрії в тім роцї було надїлених підмогами 297.915 бідних. Роздїлена між ними сума рівняла ся 4,750.349 зр. Таким способом на кождого бідного припадало по 15 зр. 94 кр. Кілько бідних лишило ся ненадїленими в наслїдок недостачі призначених на сю цїль сум або в наслїдок инших причин, того в справозданю не сказано. Помимо того можна припускати, що число тих послїдних перевисшає о много число надїлених. Але навіть беручи на увагу лише се послїдне число, увидимо, що на кождих 80 мешканцїв в Австрії припадає один бідний, що удає ся о публичну поміч. Однак се число дуже нерівне в поодиноких провінціях. І так в Долїшній Австрії один надїлений підмогою припадає на 25 мешканцїв, в Тироли на 36.9, в Истрії на 1238, в Гориції на 1271, в Буковинї на 1333, а в Галичинї аж на 1734. В 1890 роцї надїлено у Відни підмогами 81,614 бідних, т. є. 10% всего населеня. Найбільше високі підмоги припадали на поодиноких бідних в альпейских краях, найнужденнїйші в Буковинї і Галичинї. В Тироли видає пересїчно кождий мешканець краю 67 кр. річно на бідних, в Галичинї 1 кр. а на Буковинї 0.6 кр.

Рух поїздів зелїзничих на шляхах Станиславів-Стрий, Чернівцї-Сучава, Красне-Броди-Радзивилів, Чернівцї-Новоселиця і на льокальних коломийских шляхах привернено. Так само отворено на ново рух поїздів на шляхах Львів-Белзець, Рава руска-Сокаль, Львів-Красне-Броди та Долина-Вигода. Застановлено-ж рух знов на буковиньскій зелїзници Глибока-Бергомет.

Буджет міста Львова на 1895 рік виносить в додатках звичайних 1,591.619 зр., надзвичайних 1,079.673 зр. Доходи звичайні виносять 1,508.101 зр., надзвичайні 304.802 зр. В такій спосіб показує ся недобір 857.389 зр., котрий має бути покритий сподїваними звижками доходів а евентуально з 10-міліонової позички. Важнїйша позиція видатків так представляють ся: Репрезентація і за ряд міста 337.000 зр., пенсії емеритів, вдів і сиріт 34.000 зр., місцева поліція 45.371 зр., санітарна 41.708 зр., побір і поміщенє войска 52.496 зр., видатки на просвіту 345.612 зр., дорога і бруки 140.000 зр., добродїйні заведеня 77.375 зр., освітленє 76.835 зр., удержанє чистоти 91.944, відсотки довгів 144.288, а рати на сплату довгів 18.938 зр.

Дрібні вісти. Віцепрезідент краєвої дирекції скарбу д-р Коритовскій повернув з відпустки до Львова і обіймив урядованє; так само повернув до Львова директор почт п. Сеферович. — Посол до сойму з сїльскої ґрупи Казим. Біляньскій здасть справу з своєї посольскої дїяльности дня 19 н. ст. марта о 11-ій годинї перед полуднем в Старім містї. — На зелїзничій стації в Микуличинї найдено дня 9 н. ст. марта о 4-ій годинї рано в особовім ваґонї неживого зелїзничого урядника Иліясевича. Зелїзничій лїкар сконстатував, що причиною смерти був серцевий удар.

Дѣло