В cпpaві заснованя женьскої ґімназії в Галичинї пише урядова Gazeta Lwowska: В наслїдок два рази в соймі порушеної справи заснованя женьскої ґімназії в нашім краю, віднїс ся видїл краєвий до краєвої ради шкільної з просьбою о єї гадку. В відповіди заявила краєва рада шкільна, що справа піднесеня образованя женьскої молодежи в нашім краю заслугує без сумнїву на пильну увагу, а краєва рада шкільна не спускає єї з ока і обдумує відповідні до сеї цїли средства. Доказом сего видїлові школи женьскі, котрі знаменито розвивають ся та получені з тими школами доповняючі курси, котрі що раз лїпше орґанізують ся. В плянї краєвої ради шкільної лежить також заснованє висших видїлових шкіл женьских, які подавали би ширше образованє женьскої молодежи, а не виходили би по-за обсяг зачеркнений доси женщинї нашими суспільними обставинами і законодатством. Краєва рада шкільна не може промовляти тепер за заснованєм ґімназій клясичних для женьскої молодежи. Доки бо не управильнена справа припущеня женщин до університетских студій і не означене управненє, котре давала би своїм ученицям женьска ґімназія, тяжко підпирати заснованє шкіл, що будили би в молодих женщинах наукові аспірації а однако не давали им нагоди дїйстно приготовити ся до учених званій. Також треба замітити, що й тепер не цїлком відтята дорога до одержаня ґімназіяльного образованя, бо по мисли обовязуючих приписів можуть бути женщини записані в ґімназіях яко приватники і складати піврічні испити приватні і испит зрілости, з чого також в послїдних часах користало дїйстно кілька женщин. Впрочім одинока истнуюча в Австрії женьска ґімназія у Відни, заснована приватним товариством Vеrеіn fur erweiterte Frauenbildung єсть дуже недавною институцією; числить доперва три кляси, oтже не могла достатчити нїяких досвідів що до відповідности наукового пляну, або призначеного часу на студії нї що-до вислїдів.
За підпал засудив самбірскій суд присяжних Михайла Стасика з Рахтич коло Дрогобича на 8 лїт вязницї. Стасик, що жив в незгодї з жінкою підпалив дня 31 грудня 1894 р. єї стодолу, в наслїдок чого згоріла стодола, хата, кілька безрог і движимости. — За такій самий злочин засудив згаданий суд Яна Карпиньского з Старого міста на кару 12-лїтної вязницї. Карпиньскій ишов з львівского шпиталя до Старого міста. В Самборі просив ся у кількох господарів на ніч, але єго нїгде не приймили і ще висміяли. В хатї Яна Чинарда дали єму колач, але на ніч таки не приймили. Щоби пімстити ся рішив Карпаньскій підпалити всї хати, з котрих єго прогнано і розпочав від хати Чинарда. Хата згоріла, а Карпиньскому не стало відваги підпалювати другі хати. Єго арештовано і він признав ся до злочиньства.
На кару смерти засудив самбірскій суд присяжних Іосифа Маковского з Дрогобича, котрий — як ми свого часу доносили — допустив ся в Дрогобичи скритоубійства в білий день, застріливши возьного Кухарского і єго жену. По убійстві утїк Маковскій з Дрогобича, а коли побачив за собою погоню жандармерії, стрілив до себе з револьвера і легко скалічив ся. Перед судом признав ся Маковскій, що причиною скритоубійства було се, що Кухарска не хотіла з ним входити в любовні зносини.
Фальшівник грошей. Дня 5 н. ст. марта ставав перед станиславівским судом присяжних Иван Шік обжалований о підроблюванє грошей. Шік займав ся столярством в Войнилові, а як переслухані свідки зізнали був дуже зручний не лише в своїм ремеслї, але й в инших. В сїчни с. р. появило ся в Войнилові кілька фальшивих ніклевих двацятаків, а слїдство ведене начальником і жандармерією викрило яко виновника Ивана Шіка, котрий признав ся до вини. В обізї придержано 6 таких фальшивих монет і Шік обставав при тім, що лише 6 таких фальсифікатів зробив. Присяжні потвердили поставлене им питанє в напрямі фальшованя грошей, а трибунал засудив Шіка на 8 місяцїв тяжкої вязницї.
Дрібні вісти. Дня 10 н. ст. марта вийшло в Стрию перше число двотиждневника Kurjer Stryjski під редакцією Ем. Голода. — У Львові убив оногди 25-лїтний льокай Павло Стшелецкій свою любовницю Марію Вайдівну, прачку. Причиною скритоубійства була заздрість. — Редактором "Варшавского Дневника" именований на місце помершого Всеволода Крестовского віцепрезес окружного варшавского суду Тамановскій. — В Лондонї, Берлинї, Петербурзї і Варшаві лютить ся инфлюенца, але єї перебіг дуже лагідний. — Місто Коломия веде переговори з одною голяндскою фірмою о заведенє в містї елєктричного освітленя. Таке освітленє наміряє завести у себе в місто Перемишль. — В Варшаві помер визначний польскій різьбарь Андрій Прушаньскій. — П. Олекса Мамчин, видїловий руского Касина в Стрию а звістний з свого ревного патріотизму, заручив ся з панною М. Корнацкою, дочкою горожанина стрийского.
Дѣло
13.03.1895