На нинїшнім засїданю исторично-фільософічної секції наукового товариства имени Шевченка — крім реферату д-ра К. Левицкого о праві литовскім, буде мати також проф. М. Грушевскій реферат про послїдний том "Исторіи Россіи" Иловайского.
Проф. М. Грушевскій говорив на послїднім публичнім викладї з исторії рускої про боярство галицке і боротьбу з князями в XII—XIII. віках.
Польскій центральний комітет виборчій для всхідної Галичини має незабавом збити ся на нараду, щоби — як доносить N. fr. Presse — обговорити проґраму для загальних виборів краєвих, а також поведенє супротив Русинів. Як зачувати, кінчить N. fr. Presse, комітет не буде робити перешкод виборови певного числа "уміркованих" Русинів''.
Соціяльно-демократичні збори відбули ся в недїлю дня 24 н. ст. лютого в Чернівцях в сали Руского готелю, а число участників було таке велике, що не могли всї помістити ся в обширнім льокали. З Галичини прибула на віче Анна Павлик і Иліясевич зі Львова та Шехнер з Залїщик. Збори отворив промовою Шварц, а відтак вибрано провідником Лєнера а заступником єго Иліясевича. Дальше відчитано депешу з поздоровленєм від соціяльних демократів у Відни. Серед того заявив правительственний комісар Ляс, що під загрозою розвязаня зборів не допустить, щоби які небудь реферати або промови виголошувано в польскім язицї, бо сей язик не єсть на Буковинї краєвим. Збори запротестувала против того, але не хотячи допустити до розвязаня віча, згодили ся, щоби бесїдники промавляли по руски замість по польски і приступили до дневного порядку. Промавляли по нїмецки Шехнер о виборчім законї та по руски Лютман, Бачиньскій і Павликівна о положеню робітників, вкінци ухвалено прилучити ся до акції за загальним правом голосованя і не уступити, доки оно не буде переведене. Збори закінчено відспіванєм робітничої піснї в язицї нїмецкім і польскім.
Головну трафіку при улици Галицкій у Львові одержала провізорично п. Лукасевичева замешкала у Відни, властителька більшої посїлости на Буковинї, дочка попередної властительки сеї трафіки пок. Бжежанової. Ліцитація на сю трафіку відбула ся, як ми свого часу писали, дня 16 н. ст. лютого. До ліцитації зголосило ся 18 оферентів, 14 христіян і 4 жидів.
Ґімназія для обох полів повстала в швайцарскім містї Бернї. Погляд ректора проф. Флінцера, котрий допустив дївчат до спільної науки з хлопцями і цїкавий і певно слушний. Єсть совганка і танцї — каже він — не деморалізують хлопцїв і дївчат, чому-б мала их деморалізувати спільна наука. Допускати женщин до студій університетских, зборонюючи им вступу до ґімназій, було б лиш нерозумною затратою их сил, а закладати для них окрема ґімназії наразило би державу на великі і непотрібні страти.
Дрібні вісти. Директор руху зелїзниць державних Альфр. Дейма виїхав зі Львова до Відня і поверне дня 4 н. ст. марта. — Доповняючій вибір одного члена ради повітової в Лїську з ґрупи міских громад розписаний на день 3 н. ст. цвітня. — Львівскій адвокат д-р Кар. Штроменґер, що перед двома тижднями виїхав зі Львова, яко недужій, помер вчера в Дрезднї. — В Пикуличах під Перемишлем стрілив селянин Иван Гринишин до економа Жеґоцкого з револьвера і зранив єго, за те, що Жеґоцкій зрубати хотїв вербу, що росла на межа грунту двірского і Гринишина. — Львівскій архіепископ Моравській, увзглядняючи тяжке положенє рільників, знизив о 25% чинш за аренду в архіепископских посїлостях.
Дѣло
01.03.1895
