◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Наука грецкої мови в ґімназіях. Віце-презідент ради шкільної краєвої Бобжиньскій прислухавшись минувшого тиждня лєкціям грецкої мови в краківских ґімназіях, переконав ся, що наука грецкої мови в напрямі красшого зрозуміня змісту і духа читаних в висших клясах авторів значно поступила; хиби, на які можна ще вказати, входять в обсяг граматики та засобу слів, а жерела тих хиб і недостатків належить шукати в початковій науцї грецкої мови, т. є. в III і IV. ґімн. кл. і в браку відповідних підручників. Щоб знайти спосіб, в якій би сему можна зарадити п. Бобжиньскій скликав 22 с. м. в Кракові анкету зложену з фахових людей. Члени тої анкети заявили ся за тим, щоби науку грецкої граматики в низшій ґімназії обмежити на найпотрібнїйші форми, а все проче відложити до кляс висших. Новий підручник, котрий на порученє ради шкільної краєвої, мають виготовити вже два професори ґімназіяльні, обійме як найбільше грецких уступів до читаня і найпотрібнїйші відомости граматичні, так що окремий граматичний підручник буде потрібний доперва в висшій ґімназії. Що до способу науки анкета згодила ся на те, щоби учителї в школї частїйше як доси заряджували устні вправи з учениками, бо ті показують ся ще найпрактичнїйшими. По думцї анкети було би пожадане, щоби в III. і IV кл. вчили учителї старші і більше досвідчені, та щоби в IV кл. завести устні испити з кінцем року, котрі би виказали, на скілько присвоїли собі ученики форми граматичні і слова, потрібні до лєктури в висшій ґімназії. Перше бажанє на жаль в практицї трудно буде перевести. За те, всї прочі ухвали можуть бути лиш користні. В тій самій справі відбуде ся конференція також у Львові дня 28 с. м.

На черновецкім університетї було в зимовім семестрі 1894/95 всїх слухачів 370. З того було Нїмцїв 177, Румунів 104, Русинів 40, Поляків 34, Сербів 7, Вірменів 4, Чехів 2, Мадярів і Болгар по 1. Після віроисповідань було гр.-прав. 135, вірм.-прав. 4, рим.-кат. 71, гр.-кат. 22, вірм.-кат. 4 еванг. 10, жидів 124. З самої Буковини було 289 слухачів, з Галичини 50. На поодиноких видїлах було: правосл. богословів 57 [Русинів 7]; правників 264 [Русинів 23]; фільософів 41 [Русинів 10]. — З професорів-Русинів оголосили виклади: 1) проф. д-р Стоцкій: а) приготовленє до розслїджуваня руских нарічій, дві години, б) Руска старина, три години, в) семинарійні вправи: Вибрані глави з исторії рускої мови, дві години; 2) проф. д-р Калужняцкій: a) Ausgewahlte Capitel der slavischen Lautlehre, три години, б) Aeltere bohmische u. polnische Literatur, дві години; 3) проф. д-р Волян судейску медицину чотири години. [Доцент д-р Колесса поки-що не оголосив ще своїх викладів.]

Щоби розбудити живійшу участь в сходинах клюбу Русинок постановив видїл небавом розпочати голосне читанє повісти Пруса "Еманципантка" і по кождім роздїлї перевести критичну дискусію, в котрій члени будуть мати нагоду взяти участь. Надто передплатив Клюб дві ґазети жіночі Frauenleben і Frauenzeitung, найновійші письма, котрі видають ся в справах жіночих. — За видїл Шухевичева.

В справі будови "Народного Дому" в Коломиї доносить тамошна "Русская Рада": Ц. к. намістництво позволило збирати в цїлій Галичинї жертви на будову "Народного Дому" в Коломиї в часї від 1. н. ст. сїчня до кінця червня с. р. Управляючій совіт розпочав вже в тім напрямі свою дїяльність. Рада громадска міста Коломиї рішила на будову "Народного Дому" жертвувати 4000 зр., що мають виплачувати ся кождого року по 1000 зр., почавши від 1896 р., а видїл повітової ради порішав також підпомочи будову "Народного Дому" сумою 3000 зр. Вапно гасить ся безперестанно в часї цїлої зими. Перша яма заповнила ся по сам верх дня 31 н. ст. сїчня, а дня 1 н. ст. лютого почали спускати гашене вапно до другої ями. Всего вапна доставлено до кінця 1894 р. 769 метричних сотнарів, гашенє єго вже сими дняма скінчить ся. Пісок звозять, єсть вже кільканацять кубічних метрів на місци. Дай Боже, щоби ишло так дальше, а вскорі буде можна начати будову.

Нова зелїзниця на Буковинї. В мартї с. р. розпічне ся ревізія траси під зелїзницю Лужани-Залїщики. Ся зелїзниця буде йти з Залїщик через Заставну, Кіцмань до Лужан, де буде мати сполученє зі шляхом Львів-Чернівцї.

Розправа против кс. Стояловского перед судом присяжних в Тїшинї розпічне ся дня 7 н. ст. марта. Акт обжалованя обіймає такі злочиньства: Обида маєстату і підбурюванє против правительства, обида намістника Галичини ґр. Баденього, підбурюванє против епископату, вкінци погрози против тшинєцких управителїв дібр архикнязя Альбрехта і их чести. Всїх тих злочинів допустив ся кс. Стояловскій друком в брошурах або в статьях, міщених в своїх часописях.

Про самоубійство Ивана Лопатиньского, про котре ми передвчера згадували, доносять такі близші подробицї: В самоубійчім намірі спалив себе дня 15 н. ст. лютого Иван Лопатиньскій, емеритований народний учитель, котрий яко 73-лїтний старець проживав від довших лїт в Текучій коло Березова і мешкав в старій школї, де находить ся також громадска канцелярія. Згаданого дня облив він нафтою цїле своє тїло і сорочку і підпаливши себе, згорів майже на уголь. Члени громадскої ради, що зібрали ся під вечер на наради, отворивши двері, побачили в темнім димі фіґуру, сидячу серед хати на кріслї, нагу, чорну з виставленим язиком і — як им здавало ся — з рогами на голові. З перестраху всї розбігли ся, бо нїхто не мав відваги вступити до комнати, гадаючи, що бачить "нечистого". Аж жандарми, що случайно патролювали в селї, примусили людей війти до хати і погребати трупа на другій день. Самоубійник мав бути великим пессімістом.

Нещасна пригода. Передвчера около 5-ої години по полудни упав з даху 3-поверхового дому Валаха, в ринку у Львові, Тома Климко, що згортав снїг з даху. Климко був обвязаний шнуром, котрий держав Севастіян Якубовскій. Однако сей, замість сидїти в коминї, вилїз також на дах, а коли Климко поховзнув ся і став падати з даху, Якубовскій пустив шнур, боячи ся, щоби і він не упав. Климко забив ся, а Якубовского арештовано.

Дрібні вісти. Дня 17 ц. ст. лютого відбуло ся в Завадцї вінчанє п. Мих. Ильницкого, окінченого богослова, з панною Ольгою Хлопецкою, дочкою Константії з Кмицикевичів і о. Едварда Хлопецкого, місцевого пароха. — По причинї смерти архикн. Альбрехта відкликано всї вечерки і балї на Буковинї. — В осени с. р. має бути перенесена часть 41-го полку піхоти з Черновець до Пресбурґа, а натомість має прийти до Черновець 95-ий полк піхоти. — Чернівцї мають дістати с. р. елєктричний трамвай і елєктричне освітленє. Роботи над водопроводами і каналізацією мають бути також сего року готові. — Проф. д-р Смаль-Стоцкій виїздив в середу минувшого тиждня до Відня, яко представитель черновецкого університету на спільну нараду, яка відбувала ся там головно в справі управильненя платнї професорів університетских, про що ми оногди доносили.

Дѣло