◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видїл краєвий вибрав на новий трилїтний період до краєвої ради шкільної: посла Олександра Барвіньского і ґр. Войтїха Дїдушицкого [на місце кн. Ю. Чарторийского].

Віче орґаністів в Ряшеві відбуло ся 7 с. м. при участи 300 орґаністів, що зїхали ся з всїх чотирох римо-кат. діецезій, під проводом посла кс. Пастора. По довгих нарадах віче ухвалило такі постуляти: Хто хоче бути орґаністом, мусить мати 2 кляси ґімназії. В кождій діецезії повинні бути семинарі для орґаністів, а приватна наука має бути заказана. Епископи пастирскими листами до духовеньства повинні вплинути на полїпшенє платнї орґаністів. Кождий орґаніст повинен належати до товариства орґаністів, котре запевнить єму емеритуру. В парохіях, де є 3000 душ, належить ся opґaністам від парохів третій гріш, — де є до 5000 душ — четвертий, а де більше як 5000 — пятий гріш з церковних доходів. Віче заявляло ся за тим, щоби права обсади посад, перенесеня і усуненя орґаністів мали лише консисторії. Дальше ухвалено внести петицію до краєвої ради шкільної з просьбою, щоби науку співу в народних школах придїлено з відповідним мірним винагородженєм орґаністам. На закінченє п. Сливиньскій зі Львова відчитав реферат: "О піднесеню церковної науки".

Фолькльористичне товариство. Під такою назвою завязало ся у Львові нове польске товариство, а в суботу вечером відбули ся перші коиститууючі збори. Нарадам проводив шкільний радник Бол. Барановскій. Професор львівского університету д-р Калина здав справу з дотеперішної дїяльности комітету, займаючого ся введенєм товариства в житє і в довгій промові зачеркнув цїли і стремленя товариства, котре може віддати великі услуги науцї. Праступлено до виборів. Презесом на внесенє д-ра Ром. Кульчицкого вибрано аклямацією д-pa Ант. Калину, віцепрезесом на внесенє д-ра Ив. Франка вибрано також аклямацією п. Володислава Федоровича з Вікна. Членами видїлу вибрані: д-р Г. Біґельайзен, К. Брухнальскій, д-р Ив. Франко, Е. Кольбушовскій і д-р Й. Нїмець; заступниками видїлових вибрані: Рамулт, д-р А. Реман, М. Рибовскій, А. Стшелецкій і кс. Валенґа. В складї контрольної комісії війшли: професор д-р Дибовскій, Фр. Равита-Ґавроньскій і кс. пралат Гнатовскій.

Оріґінальний дар. З нагоди 80-тих уродин кн. Бісмарка рішили делєґати 35.000 нїмецких академиків студентів вручити ювілатови дарунок в вартости около 30.000 марок якій буде виконаний після пляну професора техніки Лєссінґа в Берлинї. Идея досить интересна. Буде се велична полиця з магоневого дерева, на верхи стовп з нїмецким орлом державним, довкола стовпа чотири нїмецкі бурші-студенти, тримаючі пруску, нїмецку, баварску і віртемберску хоругов. На стовпі буде прибитий герб університету в Ґетінґенї, де Бісмарк був правником, а також відзнака буршеншафту, до котрого належав. В полици стане викінчена по майстерски бочка пива, а дальше склянки по одній від кождого нїмецкого університету. Герби всїх університетів в сріблї виконані окрасять стїни етажери. В найнизшій полици стане адреса з підписами студентів в оправі за 2000 марок. Дар відвезуть студенти в ґреміяльнім походї до Фрідріхсруге а комерс відбуде ся в Гамбурзї. — Чирк...

З россійского двора доносять до віденьских часописей, що обі царицї т. є. цариця вдова по Александрі III. і молода цариця жена Николая II надїють ся в родинї радістної подїї. Молодій царици заборонили лїкарі совгати ся на лижвах. Цариця-вдова має бути вже від кількох місяцїв в благословенім станї і помимо зворушень з причини смерти мужа має ся добре. Цариця вдова числить тепер 48 лїт.

Дрібні вісти. Нинї о 10-ій годинї рано відбуло ся в церкви Успенія Пр. Богородицї у Львові вінчанє п. Костя Паньківского, директора института св. о. Николая з панною Іосифою Федаківною, учителькою рускої школи вправ при женьскій учительскій семинарії у Львові. Молодят повінчав крил. о. Теоф. Павликів. — У Львові помер вчера д-р Ферд. Кассіна на тиф пятнистий. Д-р Кассіна був довшій час повітовим лїкарем в Перемишли, де здобув собі загальну симпатію. — У Львові помер складач з ставропигійскої друкарнї Иван Цар в 44-ім роцї житя. — В Перемишли помер сими днями Матїй Маруняк-Пискорскій ґенерал-майор, син коваля з Яворова, в 68-ім роцї житя.

Дѣло