◦ ◦ ◦ ◦

Краєве Товариство господарське "Сільський Господар" уладжує в ціли познакомлення і заінтересовання ширшого загалу справою управи і виправи прядільних ростин та технольогією прядільного і ткацького промислу, низку викладів в сих областях. Виклади відбувати муть ся в домівці Товариства вул. Зіморовича ч. 20. І. поверх, кождочасно о 5-тій з полудня. Викладатиме інж. Юліян Павликовський, начальний інспектор рільництва при Товаристві. Програма викладів: Неділя 1. лютого: Стан управи лену і конопель на землях колишньої Австрії з подрібним узглядненям Галичини і Буковини. Неділя 8. лютого: Новітня орґанізація збуту билиня і його перерібки як середник поширення упадаючої продукції прядільних ростин. Четвер 12. лютого: Хемічна технольогія обробітки прядільних ростин в ціли добуття волокна. Неділя 15. лютого: Механічна технольоґія волоконного промислу. — Гостям раді. — Краєве Товариство господарське "Сільський Господар" у Львові.

З "чорної біржі" у Львові. Як відомо, жадано за зміну 10.000 К банкноту від 300—600 К. А від 28. січня платять "самі" вже паскарі за зміну на один 10.000 К банкнот 150—200 К. — Взагалі з хвилею введеня устави про марки слідно великий попит за короновою валютою. А хто хоче зміняти в купецькім світі під сю пору який небудь короновий гріш, то дістає зміну в марковій валюті. Хитре львівське купецтво піднесло ціну за свої товари о 30 проц. значить ся то, що коштувало до 27. с. м. прим. одну корону, відтепер коштує 1 марку або говорячи инакше, платимо за се 1 К 40 сот. Найболючійше відчувають се урядники, які дістають платні в марках, бо в сей спосіб обнижено їх платню о 30 проц. — І тому то так запопадливо побивають ся урядники, головнож по приватних інституціях, за платнею в такій висоті маркової волюти, яка до тепер була в коронах. — Між иншим одною з точок домагань страйкуючих під сю пору асекураційних урядників є зрівнання марки з короною в місячних виплатах.

Отворення особового руху. Особовий рух, здержаний дня 17. м. м. буде отворений в цілій Польщі з днем 1. лютого 1920 р.

Від 1. лютого виплата тільки польськими марками. Дирекція почт і телєґрафів у Львові оголошує, що від 1. лютого вводить ся валюту польських марок в цілій касовости і рахунковости польських почтових урядів. Всякі вплати буде приймати ся в марках або коронах. Виплати буде виконувати ся в марках, а в коронах тільки на випадок недостачі марок.

З Дирекції української ґімназії в Перемишлі дістаємо таке письмо: В ділі вістки, поміщеної в "Н. Р." ч. 18, з 27/І. буцімто в Перемиській українській ґімназії побираєть ся від учеників по 20 К місячно на топливо, зволить Хв. Редакція помістити отсих пару слів вияснення. Дирекція старала ся в вуглевім інспектораті в Кракові о приділ вугля для ґімназії, але безуспішно. Доказом сего письмо інспекторату з дати 16/І. 1920 ч. 275, яким прошенню ґімназії о вуголь, відмовляєть ся о дерево. Запотребовання української ґімназії в Перемишлі виносить річно правильно 65—70 тон вугля. Коли отже з кінцем жовтня контіґент не приходив, а студінь стала змагати ся, не оставало нічого іншого, як оголосити вугляні ферії, з величезною шкодою для молодіжи і науки, а то тим більше що сeгo року маємо кляси комбіновані і перший піврік має числити ся за рік шкільний, — або купувати вуголь по цінах, які тоді на дневнім порядку, се є по 1000—1100 К за тону. На закупно вугля треба отже було 65—70.000 К. О такій дотації на вуголь не можна було і думати. Щоби отже недопустити до вугляних ферій, яких впрочім ані ученики, ані їх родичі не могли собі желати, дирекція зарядила збирання через господарів кляс одноразових (не місячних) датків від учеників по 20 К на топливо, причім бідних з гори увільнювано. Заплатило всього 77% учеників (то є 616) загальну суму 13.464 К (тринайцять тисяч 464 К). Жаден ученик понад 20 К не заплатив. Гроші збирали як сказано, господарі кляс, а вислід збірки був публично оголошений до відома учительського збору. Вугляних ферій в ґімназії не було з виїмком 4, 5 і 6. падолиста, а се тому, що доставець опізнив ся. — Роман Гамчикевич, управитель.

"Kochajmy się!.." Микола Ганкевич мав у Варшаві, в салі промислового музею дискусійний відчит на тему: "Мир на Сході та польсько-українська справа". Можна здогадувати ся, що там п. Микола Ганкевич говорив. Він жеж не від сьогодні на сю тему говорить.

Нова Рада