◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Одинацяте звичайне засїданє секції фільольоґічної наукового тов. им. Шевченка відбуде ся дня 19 н. ст. сїчня 1894 о годинї 6 вечером в канцелярії товариства [ул. Академична ч. 8. поверх І.] з слїдуючим порядком дневним: 1) О. Маковей читати буде свою розвідку про вояцкі піснї. 2) Уложенє проґрами збираня матеріялів етноґрафічних. 3) Внесеня і интерпеляції членів.

 

Просьба до cв. Юра. Завтра припадає у нас свято Богоявленя. Русини звикли гордитись величавостію того торжества перед иновірцями і латинниками, але у Львові оно від довших лїт так упало, що ми зовсїм не маємо чим славитись. В часї походу процесіонального нема мабуть нїяких управителїв порядку. Все дїє ся в неладї. Особливо при виходї з церкви і від кирницї найбільшій суміш і стиск: начальник церковний спішить наперед, єго доганяють священики, а всї розтручають насильно [не маючи попередно дороги приготовленої] уставлених на передї достойників і т. ин. Так само панує нелад в походї: клир не держить ряду, фелони різнобарвні [світлі, зелені і др.], одні братства і процесії йдуть надто наперед, другі остають ся в далекім відступі за ними. Дїйстно, дивлячись на то все, нам Русинам тяжко, згадуючи, як величаво у нас в давних лїтах бувало і як красно такі процесії у латинників на Боже Тїло відбувають ся. В интересї нашої церкви просимо церковне начальство, щоби схотїло звернути більшу увагу на величність нашого св. обряду при завтрішнім торжестві. — Русин в имени многих.

 

В справі Жигмонта Гошовского, убійника о. Ардана, доносять з Перемишля, що цїсар прихилив ся до просьби внесеної вітцем убійника, і помилував єго, полишаючи заміну кари найвисшому трибуналови судовому. В наслїдок того назначив судовий трибунал дожизнену тяжку вязницю.

 

"Руске касино" в Дрогобичи устроює що суботи товарискі забави з танцями, а щоби уможливити численнїйшу участь для замісцевих гостей, постановило устроїти також вечерок з танцями в четвер дня 24 н. ст. сїчня в комнатах "Руского касина". — З видїлу "Руского Касина" в Дрогобичи.

 

Виклади стрийскої філії "Просвіти" устроєні на день 14 с. м. в Сколїм випали з кождого огляду дуже удачно. Зібралось над 200 людей з цїлої Верхови і прислухувались викладам з живою цїкавостію. Викладали: д-р Олесницкій про ревізію катастру грунтового а о. Б. Кирчів відчитав свою повістку. Справа ревізії катастру збудила між слухателями живий интерес, бо дотикала справи для кождого хлїбороба вельми важної і пекучої, а до того стоїть она на порядку дневнім. Не менше цїкавив і відчит о. Кирчова, в котрім автор доткнув самих живих струн в житю нашого народу. Виклади тревали около дві години і певно кинули неодно хосенне зерно на тую доси доволї занедбану ниву. Стрийскій філії "Просвіти" належать ся за устроєнє сих викладів справедливе признанє.

 

Міністер просвіти д-р Мадейскій оглядав передвчора по полудни разом з намістником і віцепрезідентом краєвої ради шкільної львівску школу промислову, а вчера передполуднем ґімназії: руску, бернардиньску і нїмецку, ульоковані розмірно найгірше. В двох других польских ґімназіях, ІV-ій і Франца Іосифа, був міністер на лєкціях латини і нїмецкого язика. Вчера вечером відїхав міністер назад до Відня.

 

Дрібні вісти. Сими днями помер у Відни властитель Шляхтинець ґр. Альфред Дунин-Борковскій в 61-ім роцї житя. — Цїсарскою постановою з дня 3 н. ст. сїчня введено нові орґанізаційні приписи що-до артилєрії, котрі війдуть в житє дня 1 н. ст. лютого с. р. Приписи відносять ся до достави матеріялів потрібних до уоруженя войска. — Віче орґаністів відбуде ся дня 7 н. ст. лютого в Ряшеві. — В Підгайцях помер дня 14 н. ст. сїчня в 63-ім роцї житя Михайло Боровскій, нотар, заступник маршалка ради повітової і підгаєцкій бурмістр.

 

Дѣло

17.01.1895

До теми