◦ ◦ ◦ ◦

За зєдинення українських земель. (Комунікат.) По причині приїзду до Відня президента "Української Національної Ради" д-ра Евгена Петрушевича і державного секретаря д-ра Василя Панейка відбулися наради збору членів "Української Національної Ради" пробуваючих у Відні під проводом президента д-ра Евгена Петрушевича в днях 9—17 грудня 1919. року. Наради розпочав президент д-р Евген Петрушевич своїм звітом, почім д-р Василь Панейко представив справу статута для Галичини. Відтак на підставі отсих звітів переведено дебату про наше теперішне державно-правне становище, та в цій дебаті усі бесідники згідно ствердили, що однодушним змаганням всего українського народа без ріжниці партій і области є: сполучення всіх українських земель в одній самостійній і суверенній українській державі; що натомість, всяке розділювання українських земель та прилучування їх частин і до инших держав вважають шкідливим для українського державного права, як також взагалі для будучности українського народу та що Українці Західної Области хочуть ділити долю з Придніпрянською Україною і з нею разом сполучитися в цій державноправній формації, яку виборе собі український нарід в отсій світовій війні. Супроти послівних подій постановлено заложити рішучий протест проти деклярації п. Андрія Лівицького і тов. у Варшаві в справі зречення Галичини в користь Польщі. Дальше вирішено внести державно-правне застереження проти предложеного Найвищою Радою Мирової Конференції в Парижі статута для Галичини.

Д-р. Петрушевич в Парижі. Президент Української Національної Ради, а пізнійше диктатор Західної Области Української Народної Республики д-р. Евген Петрушевич виїхав до Парижа. Його завданням є інтервенювати у компетентних антантських чинників, щоби до часу дефінітивної полагоди української квестії постаратися о зміну системи в окупованих чужинцями українських землях. Відноситься се в першій мірі до української Галичини. В звязи з тим лучиться ряд справ практичної натури, як справа відшкодовань інституцій і населення за знищене або забране майно, справа повороту політичних збігців, урядовців, сиріт і родин, котрих батьків юстифіковано. В останнім часі змінено перший артикул статута, який говорив про провізоричне прилучення, а саме його "провізорично знесено". Як ті слова, дописані на елябораті рукою Льойда Джорджа, треба розуміти, над сим пізнійше застановиться Рада Чотирьох. На разі не улягає сумніву, що ця поправка не є зроблена в нашу користь, та не є виключене, що мабуть має вона також фірточку до відвороту.

Соймові клопоти з галицькими послами. Польські дневники доносять, що польські посли з Галичини відбули нараду в справі покривдження Галичини при виміні корон на марку. П. Стеслович виступив сильно проти през. Скульського, який в своїм часі обіцяв був, що правительство без порозуміння з галицькими послами не підійметься означення відношення корони до марки. Опісля пп. Стеслович і Дашинський вдарили на "крулєвяків" за їх вороже відношення до Галичини і за кривдження її найзжизненніщих інтересів. Наконець ухвалено обстоювати при передвоєнному відношенню, себто 85 марок = 100 корон, а якби сойм на це не пристав, рішили посли покинути сойм.

Концерт муз. Тов-а ім. М. Лисенка, який відбудеться в суботу дня 11. с. м., розпічнеться точно о год. 7. вечером, на що виділ Тов-а звертає отсим увагу Вп. публики.

Перемишль не буде твердинею. Польські військові власти рішили не відбудовувати перемиські укріплення. Давні обєкти мають піти на парцеляцію, а першенство на викуплення їх матиме громада міста Перемишля.

Вищі польські школи. Польський головний статистичний уряд подає, що в 10 вищих наукових заведеннях, а саме в 3 університетах (у Варшаві, Кракові і Львові, пропущено університети в Люблині і Вильні), в 2 політехніках (у Варшаві і Львові), у ветеринарійній академії у Львові і 4 спеціяльних наукових заведеннях Варшави було в зимовім семестрі 1918/19 року 19.356 студіюючих. Студентки становили 23.61% загального числа. Звичайних студентів було 92.57%, а надзвичайних 7.43%.

Під оглядом реліґійної приналежности статистичний уряд має дані що до 17.082 студ. В тім числі римо-кат. становили 65.24%, жиди 27.73%, греко-кат. 4.69%, (тому так мало, що Українців не приймається ані на львівський університет, ані на політехніку), євангелики 1.98%, православні 0.11%. Найбільше число студентів мав варшавський університет, бо аж 4.557, опісля львівський 3.892, краківський 3.860.

Поїзд в огні. В ночі з м. вівтівка на середу в наслідок вибуху бензини став горіти послідний вагон поїзду, який їхав зі Скнилова до Ставчан. Ранених є 30 осіб з того 3 тяжко. Вогонь вдалося зльокалізувати.

Громадська думка