◦ ◦ ◦ ◦

Вісти з таборів.

Домбє. На Домбю розпочала свою діяльність ревізійна комісія, для звільнювання інтернованих, з днем 27. XII. Переслухують тільки що до ґенералій, а ціле обжаловання полягає на до донесенню жандармерії. Досі перейшли, як подає "Громадська Думка", всі західні повіти крім Турки, а виїмково йшли під перегляд Золочів, Тернопіль і прийшла на черіу Теребовля.

Переважно звільнюють зівсім селян, а інтеліґентів конфінують. Не звільнили послів о. Онишкевича й Антона Старуха, та о. Якова Яхна з Заліктя (Дрогобиччина). Селян з Рудеччини майже всіх конфінували. Конфіновано також оо. Олексина (Старий Самбір), Боднара і Вітика (Рудеччина), Грушкевича (Дрогобич), Карпинського (Теребовля), а з світських суддю Присташа, Яросевича, нот. Будзиновського, Мих. Кебузинського, Івана Білинського, Ол. Журавля, Федину, Стеблецького і богато инших.

Стржалкова. В Стржалковій після оповідань інтернованих має бути не согірше. Найстрашнійша для новиків ("цуваксів") є 14-дневна кварантанна в мокрих і неопалюваних бараках. Пожива для новиків теж погана, а докупити можна лише паскарською дорогою, хотя се вже Познанщина. Сидить там ще під сю пору 12 священиків, інжиніри Павло Волосєнка і В. Лучків, та богато наших старшин.

Модлін. Останніми днями перевезли на Домбє цілий табор з Модліна, який їхав via Стржалкова. По дорозі стрінув ся сей табор з транспортом Петлюрівців, що зложили оружя Полякам. Цікаво, що везли їх в замкнених возах, мерців кидали по дорозі, а їсти зівсім нічого не давали. (В Модліні сиділо наших 9 салінарних робітників з Косова, яким там вивезено, як галицьких большевиків).

Пикуличі. З Пикулич богато звільняє ревізійна комісія як інтернованих так і полонених, а з Вадович якось дуже скупо.

 

Музичне Тов-о ім. Лисенка, — як зачуваємо, — уладжує в слідуючий тиждень свій власний концерт, в яким виступлять, крім знаних нашій широкій публиці артистів, також нові артистичні сили при співучасти і під кермою директора Висшого Інституту Музичного, п. Барвінського. Близшу програму подамо в слідуючім числі.

 

Завішення "Правди". Львівська дирекція поліції завісила народній тижневник "Правду" длятого, що перше число його вийшло о "wybitnie wrogiej tendencyi".

 

Смерть укр. хор. Михайлова. Хорунжий українських військ, Михайлів, якого перед кількома тижнями львівський карний суд засудив через повішення на смерть за польського пароха кс. Чарніка з Пустомит, вмер на саме Різдво на пятнистий тиф в пошестнім шпиталю на Янівських бараках. Похорон відбув ся на третий день свят, на якім рішучо ніхто з львівської громади не був, навіть парохіяльмого священника та хреста. Кондукт вів о. Боднар, що сам лише яко гість прийшов.

 

Нова Рада

11.01.1920

До теми