◦ ◦ ◦ ◦

Чеським консулем у Львові іменований Лєопольд Доразіль, видавець часописи "Моравско-слески Деннік".

 

Диктатор проти тифу. Міністерство утворило у Львові уряд надзвичайного комісаря для успішного поборювання пошестних недуг в Галичині. Сим комісарем міністер публичного здоровля іменував Генриха Тренкнера. Тренкнер приїхав до Львова в понеділок.

 

Пятнистий тиф в Бучацькім повіті шириться в страшний спосіб. Многі доми стоять порожні, бо вимерла вся родина з челядию. Нема дня аби хто не вмер.

 

Посмертні згадки. Лев Балицький. Дня 2 січня відбувся його похорон у Львові. Як найстарша дитина сільського учителя, осиротів покійний в заранні життя. З трудом перебивався через студії, а добившися пісного кусника хліба як кандидат нотаріяту, був підпорою всеї своєї рідні. В Бучачи крім совісного виконування своїх станових обовязків, брав живу участь в громадянському життю. Світова війна захопила його в 1914 р. у свій вир. Як поручник резерви відбув він цілий галицький похід в 1914 р., під Гомонною зістав ранений в голову. По виліченню служив до кінця війни при воєнній цензурі в Станиславові, Стрию і Коломиї та давного здоровля вже не відзискав. Дня 29. грудня приїхав до Львова старатися о посаду нотаря і тут дня 30. грудня ненадійно захопила його смерть.

 

Гірка доля С.С. З певного жерела довідуємося, що по зайняттю Проскурова Деникіном корпус С.С. (Січових Стрільців) опинився в дуже критичнім положенню — між Денікіном а Поляками. Команда корпусу постановила перебитися із Староконстантинова до армії "боротьбістів" на Полонне і Миропіль. Одначе через дезорґанізацію инших корпусів та несподіваний наскок Поляків Січові Стрілці попали в Полоннім в польський полон. Між полоненими старшинами находиться ком. корпусу от. Коновалець, полк. Чмола, Кучабсьський і ин. В першій половині грудня переведено їх до Рівного, а дня 19 грудня до Луцька. Вже в Рівнім лишилося богато хорих по лічницях, а між ними от. Мельник і от. Тютюник. Сей останній вже помер.

В Луцьку лютує пошесть тифу, а власти зовсім не дбають про здавлювання пошести. Найкращим доказом сього є факт, що 20. грудня було в Луцьку 3 хорих на тиф, а в тиждень пізнійше вже 40; дня 4. січня пошесть так поширилася, що хорих було 350, а втім до 100 старшин. В одній лише казармі на 130 старшин є 70 хорих на тиф, а тільки 60 здорових. Здорових відсилається до Ланьцута. Крім Січових Стрільців в полон попала й частина запороського корпусу. Дня 1 січня поховано полк. С.С. Михайлова. Дня 28. грудня наш інформатор бачив в Староконстантинові мін. Безпалка і д-ра Макуха.

 

Громадська думка

10.01.1920

До теми