З Різдвом Христовим!

 

Вітаю вас, дорогі!...

 

Лист Кир Петра, Апостольського Візитатора і Адміністратора для гр.-кат. українців у Німеччині.

 

Щоб захоронити життя новонародженого Спасителя світу, Ісуса Христа, еміґрує св. Родина: св. Йосип і Пречиста Діва Марія, з рідного Краю в далеку чужину, до Єгипту. Жорстокий і лютий кат Ірод не зміг довершити свого oкaянного задуму.

 

І Ти, Український Народе, переживаєш подібні, повні болю, печального суму й журби важкі дні еміґрації... далеко від рідних сіл і міст.

 

Але прийшла Божа кара на безбожного Ірода. Палець Божий діткнув його важко. А як його не стало в живиx, вертає радісно св. Родина назад у рідні сторони, до Назарету.

 

Прастарим предківським звичаєм вітаю Вас, Дорогі Земляки, з цьогорічним празником Христового Різдва. Молю новонароджене Боже Дитятко, щоб у найтрагічнішу добу нашої історії післало Вам ВІРУ, що переносить гори, незламну, як криця й тверду, наче ґраніт. Благаю Ісуса, щоб скріпив Ваші душі й серця життєрадісною НАДІЄЮ на Боже Провидіння ü на краще завтра. Надусе ж умолюю Божу Дитинку, щоб подала усім нам ЛЮБОВ, яка сцементує нас в один моноліт, що його не розіб'є ніяка ворожа сила, не розжере партійна гризня, не надщербить розпука.

 

Бажаю Вам усім, Любі Земляки, кріпкого здоров'я й скорого та щасливого повороту з еміґрації у Вільну Рідну Землю.

 

«Просіть, а дасться вам.»

 

ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ.

 

Берлін, у грудні 1944 р. Б.

 

† ПЕТРО

 

З Різдвом Христовим!

 

З листа Киp Мстислава, Єпископа Переяславського, Представника Митрополита Української Автокефальної Церкви в Німеччині, до вірних.

 

...Станьмо, українці, всі як один суцільною лавою, де поміж нас не було б найменших сумнівів чи вагань, чи розходжень. Єдність, цілковита єдність димки й чину, ось в чому наша справжня могутність і найповніша запорука успіху.

 

Хай Вифлеємська зірка окрилить вас, брати мої і сестри, ще яснішою подією, надхне ще глибшою вірою. Хай новий рік надасть вам нових сил у несхибному, тісно з'єдиненому простуванні до великої й величної мети.

 

Не за горами чac, коли чорна згубна сила лежатиме потоптана під ногами християнського світу.

 

Буде день — і полегшено зітхне визволена Матір Україна. Тоді сяйвом вимріяного й вибореного щастя, сяйвом волі та незалежности опроміниться наша земля. І тоді під радісні дзвони золотоверхої Софії з грудей народу українського залунає могутньо та урочисто:

 

«Слава Богові на висотах, і на землі мир, між людьми благовоління!»

 

Потсдам, у грудні 1944 р. Б.

 

† МСТИСЛАВ

 

[Земля, 07.01.1945]

07.01.1945

До теми