◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

"Діло" не буде виходити. Редакторови "Діла" поставлено в польській команді такі услівя що до видавництва, що він на них згодитися не міг. Супроти того "Діло" не буде виходити.

Голод у Львові. Оноді були ми свідками, як жінки та діти кинулись на міський віз з хлібом та силою забрали його. Другий такий випадок був з військовим возом, що їхав з хлібом. Зовсім не дивуємося тому. Львівське бідне населеннє просто голодує. Хліба, картофель та инших середників поживи нема, а людий розпука береться. Апровізаційний уряд скорий лише до обітниць, але й він з порожного не наллє. Винуваті тут знову — Українці! Як подають польські газети, українські і навіть польські дооколичні села вдержали всякий довіз до Львова і тому відчувається великий брак поживи. Ті ґазeти дають таку раду: до українських сіл висилати польську полеву жандармерію, а до польських сіл — поважних прелєґентів, які свoїми відчитами склонювалиби польських хлопів до сповнювання патріотичного обовязку: достарчуванню поживи для Львова.

400 ваґoнів вугля находиться в дорозі до Львова, як заявив референт апровізації Курилович. Тільки не сказав, з котрої сторони прийдуть ті ваґони. А недостачу палива відчуваємо всі. Бідніще населеннє міста, що не мало спромоги купити собі палива на зиму ще в літі, радить собі тепер тим способом, що рубає й палить лавки, причі, шафи і т. п., щоби не замерзнути в хаті.

Розпорядженєм начальної команди польських військ заборонено продаж алькогольних напоїв, крім пива. Склепи мають замикатися о 6 год., брами о 7. год., гостинниці і кофейні о 10 год. веч. По 10. год. веч. вільно ходити лише за осібною пepeпyсткою, виданою комендою сторожи горожанської, ул. Булярда 5. — Ревізію в домах має право переводити виключно лише дирекція поліції, при співучасти одного члена сторожи безпеченства, як мужа довіря. Ревідуючі мусять вилєґітимуватися. Хтоби инший переводив ревізію, той підпаде від воєнний суд.

Візуваннє особистих документів. Пригадуємо, що всі особи цивільні мають візувати свої документи на се, щоби охоронитися від евентуального непотрібного арештування.

Польські ґазети жалуються, що "західні Українцї" перешкаджають польським селянам довозити їду до Львова.

Голод у Львові. (Під розвагу управі міста Львова). Голод і нужда у Львові починається на добре. Самі польські ґазети стверджують, що апровізація зовсім не дописує. Вчорашні польські ґазети всіх напрямків подають, що дооколичні села здержали для міста всі середники поживи, отже збіже, бараболю, ярину і т. д. Від вчасного ранку стоять сотки бідних жінок і дітий перед склепами з поживою, очікуючи дрібки хліба та кілька бараболь.

Голодний нарід позбавлений зарібку та средств до життя — починає буритися. Останні події на площі св. Духа, далі напад голодних жінок і дітий на вози з хлібом — се перші знаки бурі. І се стверджують "батьки народу" і про се пише польська преса. Та ніхто з них не подає ради, як би то уникнути бурі, яка справді висить над Львовом. Ніхто того не заперечить — хіба лише ті, що мають повні маґазини та повні каси — що львівська людність переживає голодові часи. Недостача хліба, бараболь, страшна доріжня мяса та инших середників поживи доходить до самого вершка. Недостача вугля чи дерева дається бідній, голодній, лихо убраній та майже босій людности страшно в знаки. Розпука чіпляється батька родини, а ще гірше жінок.

Та мимо того всього шовіністичний шал деяких правлячих кругів (очевидно: добре одітих та неголодних панів) не стратив нічого на своїй силі. Вони живуть далеко від бідної людности, зовсім не знають його життєвих потреб, не бачуть, чи не хочуть бачити сеї грози, яка висить над Львовом. Вони, з патріотичними солодкими словами на устах — кличуть, як колись крівавий Вільгельм ІІ. кликав: "Durchhalten!" Вони, ті неголодні пани не мають нічого більше на устах, як лише "польськість Львова та східних кресів". Вони не хочуть згоди з українським народом, а хочуть панувати над нам. Вони, ті пани, не хочуть того узнати, що релятивну більшість Поляків у Львові признавали й признають Українці без ріжниці партій, що Українці не хочуть панувати над польським народом, що управу міста Львова лишають людности самого міста. Вони, ті панове і їх ґазети — на голод і нужду у Львові видвигнули великі армати, яким на імя: "большевізм" та "гайдамаки". Большевізмом та гайдамаками страшуть польські великі пани та їх ґазети польську суспільність, патріотичними фразами стараються держати її в карбах. Та голод — се страшний пан! Він може перечеркнути всі пляни та думки тих панків, що отуманювали та далі отуманюють бідну людність міста. Ми кличемо: Час ще направити лихо, бо завтра може вже запізно бути!

Вперед!