◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Ще про найдений скарб в Трійци. Gazeta Kołomyjska доносить ще кілька подробиць про сю справу, котрі тут і подаємо. І так мельник, що мав скарб найти, називав ся Франц Мінніх і єсть кольоністом з Маріягільфа під Коломиєю. Арештовані селяне і сам Мінніх заперечують рішучо немов би найшли які скарби, хоч доказано, що Мінніх при помочи одного жидівского фактора і свого брата, також кольоніста з Маріягільфа, переговорював в справі купна Слобідки лїсної, в коломийскім повітї. Арештованє наступило в наслїдок донесеня двірского обшару в Трійци до староства в Снятинї. Ревізія — як відомо — не відкрила нїчого крім викопаної ями.

Quousque tandem. Дня 2 падолиста с. р. відбуло ся в Самборі торжественне заприсягненє рекрутів. На богослуженю, котре відправив на площи перед парохіяльним костелом латиньскій священик, був цїлий ґарнізон. При заприсягненю рекрутів був знов присутний лише латиньскій вікарій з польскою промовою, а руского не було! Торік стало ся так само і о ті ми писали в "Дѣлї", але власти войскові видно не наказали командантови, щоби о тім торжестві повідомляв руского пароха! Чи командант полку мав би не знати, що 77-ий полк єсть рускій? Може би наші посли упімнулись о то, щоби наших людей і в армії не польонізували та щоби шановано наш обряд. — Корнило Чайківскій.

Школа кадетів у Львові. Справа тої школи прийде на дневний порядок на однім з найблизших засїдань міскої ради. Секція фінансова ради поставила такі внесеня що до заснованя сеї школи: 1) Рада міста приймає признану соймом 1892 р. субвенцію на кадетску школу у Львові і годить ся на всї услівя ухвалені соймом з виїмкою одного услівя, щоби громада удержувала власним коштом забудованя заведеня; 2) громада жертвує на школу потрібний грунт і кредит до висоти 130.000 зр., в котрім містить ся вже признана соймом субвенція; 3) правительство має запоручити місту за виставленє будинку пятьпроцентову провізію від капіталу будівляного бодай на 25 лїт; 4) будинки мають остати власностію краю і громади, а правительство обовязане удержувати их в добрім станї; 5) в заведеню мають бути заведені оба краєві язики: польскій і рускій, яко обовязкові предмети і 6) до заведеня мають бути принимані не виключно, але передовсїм ученики з Галичини.

Холєра. В послїднім числї часописи Das osterreichisсhe Sanitatswesen оповіщено справозданє про стан холєри в Галичинї і на Буковинї за час від 5 до 11 н. ст. падолиста. Після сего справозданя занедужало в тім часї в Галичинї в 143 громадах 601 осіб а померло 322, на Буковинї померла одна особа в Заставнї. Від початку пошести занедужало в обох тих краях 14,041 осіб, з котрих 7666 померло. Сила і розширенє холєри зменшила ся від вересня о половину в Галичинї, а на Буковинї пошесть майже цїлком вигасла.

Огнї. Дня 17 н. ст. падолиста о 8-ій годинї вечером вибух огонь в Потоцї, селї віддаленім два кільометри від Рогатина. До 12-ої години було 28 господарств в огни, з котрих три не були асекуровані. Огонь зльокалізувала рогатиньска сторожа огнева і в той спосіб уратувала приходство і решту села. При огни явив ся також комісар рогатиньского староства п. Земба.

Пошести. 3і Скали над Збручем доносять, що вже від трех тижднїв лютить ся там тиф в цїлім місточку. Помимо того школа отворена і дїти мусять під загрозою екзекуції ходити до школи, а з-відси розносять недугу дальше.

Зміна власности. Послїдними днями перейшов фільварок Лучичі в повіти перемискім з рук Жигмонта Мадейского на власність д-ра Володисл. Чайковского, адвоката і заступника маршалка перемискої ради повітової за 60.000 зр. — Маєтність Новосїлки і Загочевє в лїскім повітї купив сими днями від Вільгельма Мінквіца Жигм. Мадейскій за 115.000 зр.

Вінець цїсаря Франц Іосифа буде належати до найгарнїйших, які спічнуть на домовинї царя Александра III. Трицятьох огородників працювало над ним безнастанно два днї під проводом надвірвого директора огородів Умлявфта. Промір вінця виносить 2½ метра. На більше як 100 пальмових галузках, з котрих дві або три складають ся звичайно на жалобний вінець, вплетені на переміну огородові цвіти, орхідеї, рожі, гвоздики і вибрані пільні цвіти. В горішнім розширеню вінця становлять хризантеми тло, на котрім уміщена царска корона з миртів і помаранчевих цвітів. Корону окружає лавровий вінець і пальма мира, а над нею зломана галузка кипарису символ смерти. Відтак єсть напись великими золотими буквами (до написи ужито 400 ґрамів золота): "В вірній приязни Франц Іосиф". Вінець займив в двірскім поїздї осібний ваґон, а зложений в великій скрини, виложеній вогким мохом.

Дѣло