В вересні 1939 року пролунали з Москви слова тов. Молотова, який сказав, що повинна здійснитися віковічна мрія українського народу про возз'єднання українських земель в єдину українську державу. Ці слова викликали велику радість серед нас, українських селян, які до того часу жили від тяжким ярмом польської шляхти.
Новим, радісним стале наше життя, коли Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік задовольнила прохання Народних Зборів Західної України про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Звільнені від гніту, ми почали швидко розвивати своє господарство, свою культуру. Сонце нового життя, сонце Сталінської Конституції освітило нашу землю.
22 червня 1941 року чорні полчища німців вдерлися в наш рідний край і принесли нам смерть і руїни. Вони спалили в нашому селі 65 селянських господарств, угнали нашу молодь до Німеччини, сплюндрували нашу школу, хотіли, щоб наші люди були темними і неосвіченими.
Німці убивали наших людей і палили наші села. Це ж саме робили і бандити — бандерівці.
Наш народ прокляв їх, скільки вони завдали лиха!
Ми ліквідуємо наслідки фашистського господарювання, відбудовуємо господарство, а бандерівці намагаються заважати нам в цьому. Смерть бандерівцям! (Оплески, вигуки: "Ганьба бандерівцям! Смерть їм!").
Товариші! Та невже ми довго будемо терпіти українсько-німецьких націоналістів? Треба з ними якнайшвидша розправитись.
З перших же днів визволення з нашого села пішло в Червону Армію більше 300 чоловік. Вони б'ють ворога на його ж території, захищають честь радянської батьківщини. А тут якісь недобитки патякають про те, що вони люблять Україну і що ніби за неї борються.
Нічого схожого! Бандерівці — це такі ж фашисти, як і німецькі розбійники. Це їх найняв Гітлер вбивати український народ.
Треба взятись спільними силами і знищити фашистських блюдолизів. Багато вже накипіло у нас ненависті до них. Знищимо українсько-німецьких націоналістів. (Оплески).
До того доходить, що нам уже наші земляки пишуть, соромлять нас.
Нам треба об'єднатись, ми можемо взнавати, куди ходять бандити і ловити їх, передавати органам радянської влади. Ми повинні не давати їм грабувати і вивозити з сіл в ліс продовольство і одежу. Знищимо націоналістичну заразу! (Оплески).
Товариші! Червона Армія жене все далі й далі ворога. З великою радістю ми прочитали в доповіді товариша Сталіна, що фашистський звір буде скоро добитий у власному лігві і що скоро буде над Берліном встановлений прапор перемоги. (Оплески).
Хай живе доблесна Червона Армія!
Хай живе більшовицька партія!
Хай живе геніальний полководець товариш Сталін!
Іван ТУРОК, село Нагачів, Краковецького району
Вільна Україна
12.11.1944