Торжественне отворенє шкільного року на тутешнім університетї відбуло ся вчера 9 н. ст. жовтня.
По богослуженю в костелї св. Николая зібрали ся всї професори в тоґах, всї три архіепископи, маршалок кн. Сангушко і богато инших гостей та академики в авли університетскій, де ректор д-р Войцїховскій, професор исторії Польщі, держав довгу промову. Д-р Войцїховскій зазначивши, що університет львівскій вступає в новий період свого розвою основанєм при нїм факультету медичного, згадав про основанє і обсаду нових катедр. При тій нагодї висказав радість збору професорів, що катедра исторії Всходу Европи з язиком выкладовим руским обсаджена знаменитою силою, професором Михайлом Грушевским. Цїкаві були остатні дати фреквенції студентів з того часу, як університет стали обсаджувати професорами Поляками. На 900 академиків мало тодї бути 500 Поляків, 400 Русинів, а тепер на 1279 студентів понад 800 Поляків а 422 Русинів. Отже малий приріст Русинів за лїт близько 30. Однак для непоинформованої публики годилось було додати, що між тими 800 Поляками єсть 250 braсi mojżeszowego wyznania, отже число родовитих Поляків зводить ся до 550... так "рускій льве спокоєнъ будь!" Промову свою, так консервативну, що з того огляду переходила навіть бесїди ректорів професорів теольоґії, які студенти давнїйшими роками чули, закінчив ректор словами: "Ad maiorem Dеi gloriam!" Для нас Русинів спеціяльно цїкаве й те, що ректор в своїй бесїдї оминав зручно кожду нагоду, де би годило ся було згадати виразно про Русинів. Як можна розуміти такі вискази, як: "uniwersytet nasz", "dla naszego narodu", коли промовляє Поляк і в мові польскій!
Виклади університетскі на всїх видїлах зачинають ся вже сими днями. Проф. Грушевскій заповів свій першій виклад на пятницю [12 н. ст. жовтня] між годиною 2 а 3 в V. салї університету [на І-ім поверсї]. Русини певно будуть уміти гідно повитати першій виклад исторії Руси на нашім університетї.
Студенти-Русини [з виїмкою наших "галицкихъ русскихъ младенцевъ"] вносять всї свої письма до сенату університетского по руски і так само по руски виповняють всї блянкети польскі при вписах на університет. Им се правно застережене і щира молодїж руска глядить з погордою на кождого шкаралупника або зрадника, котрий з того права користати не хоче. Що більше, молодїж академічна хоче сего року поновити свою просьбу до сенату, щоби всякі резолюції на поданя рускі виходили з сенату в язицї рускім, щоби для академиків Русинів друкували ся рускі блянкети, рускі проґрами, і т. д. таж Русинів єсть 422 на 550 чистих Поляків. І що-ж сказати в виду того на такій сумний факт, що квестор університету п. Ардан [Русин] заявив одному свіжому академикови-Русинови, необзнакомленому ще добре з відносинами на нашім університетї, що він [квестор] може не приняти руского поданя і блянкетів виповнених по руски при вписї, і домагав ся, щоби сей академик виписав ще все по польски. Нас дивує, що сей академик послухав указу п. квестора! Мимоходом сказавши — чогось подібного не зробили ще нїколи два другі урядники в канцелярії університетскій [п. Овоц і Сьвйонткевич] хоть-би бодай длятого, що они знають, що від академиків всї власти мусять приймати рускі письма!
Дѣло
10.10.1894