◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Руско-народний театр переїде зі Львова до Ярослава на цикль представлень почавши від дня 4 н. ст. жовтня с. р.

Нїмецкій шовінізм. Як звістно рішило міністерство просвіти заснувати в Чернівцях низшу ґімназію з руским викладовим язиком. В тій справі віднесло ся міністерство до черновецкої міскої ради з просьбою о безплатне відступленє грунту під будову згаданої ґімназії. Маґістрат заявив ся за відступленєм, але рада на своїм засїданю рішила инакше. Именно ухвалено на тім засїданю голосами жидів, Нїмцїв і Румунів, що рада міста Черновець відступить жаданий грунт але під услівєм, що викладовим язиком в новій ґімназії не буде рускій лише — нїмецкій язик. За сею ухвалою голосував між иншими також бар. Николай Мустаца — як звістно — політичний прихильник пп. Тиминьского, Воляна і т. ин.

Холєра. Після донесень Wiener Abendpost холєра в Галичинї і на Буковинї значно зменшила ся. Дня 25 н. ст. вересня занедужало загалом на Буковинї і в Галичинї 94 осіб померло 46, виздоровіло 56. У Львові було 2 занедужаня, а в львівскім повітї в 2 громадах занедужала 1 особа, померли 2.

Отроєнє грибами. З Жовківщини пишуть, що д. 15 н. ст. вересня назбирали в Кунинї жовківского повіта дві родини: Юрочків і Чапляків грибів на місцевім кладовищи і потруїлись ними. У Юрочків померли 4 особи: отець, мати і двоє старших дїтей а лишила ся при житю лише 8-лїтна дївчина і грудна дитина. У Чапляків помер отець і одна дитина. — В Вороцові під Львовом померло 2 дїтей і мати від їдовитих грибів. Отець ще живе, однако нема надїї на єго виратуванє.

Огнї. З Равщини пишуть нам: Дня 23 н. ст. вересня наклала жена Михайла Ґаха в Горайци конопель на піч. Дня 24 вересня рано розпалила в печи і вийшла з хати. Тимчасом займили ся коноплї і в хатї повстав огонь. На щастє полумінь не дістала ся на верх, а то при вітрі, якій того дня віяв, було би пійшло цїле село з димом. — В Острові, передмістю Щирця, погоріло дня 22 н. ст. вересня 20 селяньских загород з стодолами і оборогами, по більшій части неубезпечених.

Пригода на зелїзници. В понедїлок около 9-ої години вечером вискочив з шин коло стації Бібрки товаровий поїзд, що ишов до Львова. Причиною катастрофи було пукненє ланцуха, котрий лучив ваґони. Льокомотива і кілька ваґонів доїхали без перешкоди до стації, а задні ваґони виколеїлись. З людей нїхто не потерпів. В наслїдок сеї пригоди спізнив ся поїзд з Сучави о цїлі три години.

Посвященє двох церков. Дня 20 н. ст. вересня відбуло ся торжественне посвященє церкви в Козовій, бережаньского повіта, а дня 22 н. ст. вересня в Печенїї, перемишляньского повіта. Обох посвящень довершив Впреосв. митрополит Спльвестер Сембратович. Про перше торжество уважав чомусь за відповідне написати допись до Gazet-и Narodow-ої — крилошанин рускої капітули о. Мартин Пакиж. З сеї кореспонденції виймаємо отсі головнїйші дані. Впреосв. митрополит прибув до Козови дорогою на Тернопіль дня 19 н. ст. вересня. З митрополитом приїхав властитель Козови п. Генрик Шелискій, що пожертвував був значну суму на будову церкви і крилошане оо.: Білецкій, Пакиж і Бачиньскій. На граници повіта в Городищи повитав архієрея бережаньскій староста п. Оробкевич, маршалок повіта п. Вольфарт з членами повітового видїлу, доохрестне руске і латиньске духовеньство і кілька тисячів народу. По відповідних промовах греко- і римо-кат. деканів удав ся Впреосвящений до місцевої церкви а відтак в дальшу дорогу до Плотичи, де також витало єго духовеньство з процесіями і де вступив також до церкви. До Козови приїхав о годинї 5-ій з полудня. При тріюмфальних воротах повитало єго духовеньство з процесіями, відтак именем міста начальник суду повітового п. Граб, а місцевий начальник громади подав хлїб і сіль. З-відси удав ся митрополит з процесією до костела, а відтак до церкви. Потім на приходстві представили ся єму урядники, скарбовий радник Яворскій, судові радники Кашевко і Комарницкій і адвокат д-р Андрій Чайковскій, яко представителї бережаньскої рускої ингеліґенції. На гостинї був митрополиг в домі пп. Шелиских. Посвященє церкви відбуло ся дня 20 н. ст. вересня при величезнім здвизї народу. По посвященю відбув ся обід у пп. Шелиских на 80 осіб, на котрий були прошені священики всїх трех обрядів, урядники з Бережан і доохрестна шляхта. В часї обіду піднїс п. Шелискій тоасти в честь папи, цїсаря і митрополита а митрополит в честь пп. Шелиских. Именем руского духовеньства промавляв о. Кордуба з Бережан, а именем духовеньства латиньского кс. Найбурґ.

Про посвященє церкви в Печенїї пишуть нам: Дня 22 н. ст. вечером прибув Впреосв. митрополит Сильвестер разом з крилошанами оо.: Бачиньским і Карачевским до Печенїї, перемишляньского повіта і дня 23 при участи множества околичного священьства, интеліґенції і кількох тисячів народу посвятив величаву муровану церков. Церков, вартости 18.000 зр., побудовано заходами місцевого пароха, ревного дїятеля на ниві Христовій, ювілята о. Гр. Чвартацкого. Впреосв. митрополит именував о. ювілята в признаню єго заслуг почетним консисторским совітником. По посвященю церкви відпровадила архієрея бандерія хлопцїв (прибраних по козацки) серед неустаючих окликів "Многая лїта!" з поворотом домів о 5½ годинї вечером.

Дрібні вісти. Намістник ґр. Бадені виїхав вчера пополудни до Відня. — В Коломиї помер тамошний бурмістр Яков Аслан в 68-ім роцї житя. — Адам Михневич, завідатель дібр в Оглядові, упокоїв ся там-же дня 25 н. ст. вересня, в 76-ім роцї житя, вислуживши у ґp. Замойскої 60 лїт. Покійний був щирим приятелем селян, та все в нещастю був им першій з помочію. — У Відни помер ґр. Здислав Тишкевич, властитель більшої посїлости, презес повітової ради в Кольбушовій, посол до сойму і до ради державної.

Дѣло