Ювілей галицкого товариства господарского.

З нагоди 50-лїтного истнованя галицкого товариства господарчого відбули ся оногди в музичній гали на виставі загальні збори ювілейні того-ж товариства при участи кілька сот рільників з Галичини і заграницї. Між иншими прибув також кн. Фердинанд Лобкович, краєвий маршалок Чехії. Збори повитав презес товариства кн. Адам Сапіга начеркнувши коротенько исторію товариства і зазначивши вагу єго для піддвигненя рільництва і просвіти люду. По тім відчитав секретар имена делєґатів деяких товариств рільничих, дальше имена делєґатів міністерства рільництва, рільничих кулок, краківского тов. риболовного, тов. лїсного, тов. огородничо-пчільничого і дирекції школи дубляньскої, а відтак письмо з желанями краєвого видїлу, підписане маршалком і всїми членами видїлу. Опісля відчитано поздоровні телєґрами.

 

По желанях, зложених радником Струшкевичем, именем неприсутного міністра рільництва Фалькенгайна; ґр. Мицельским, в имени краківского товариства рільничого; ґр. Меч. Квилецким, именем познаньских Поляків; Шишиловичем, именем школи дубляньскої і т. д., проф. Пилат розповів 50-лїтну исторію товариства, котру написав Тад. Лопушаньскій.

 

По відчитї Пилата о. Гординьскій з Скла забрав голос і в имени селян і руского духовеньства подякував горячими словами за те, що товариство пригорнуло до себе Русинів, і они тут научились любити батьківску землю, раціонально єї справляти і піднести єї вартість. Скілько зерен в колосках в цїлім краю, стілько сердечних желань зложив бесїдник на розвиток товариства, подякувавши також і єго провідникам.

 

О годинї 1-ій кн. Сапіга замкнув засїданє.

 

Другого дня по полагодженю формальностей і відчитаню привітних телєґрам пос. Давид Абрагамович виголосив відчит "О економічних відносинах в нашім краю, з особливим увзглядненєм питаня: як збувати рільні плоди." Бесїдник піднїсши заслуги покійного кн. Льва Сапіги, першого презеса товариства, коло піддвигненя рільництва, говорив менше-більше так: Рільництво у нас не стоїть низше, як в инших краях монархії, однак мимо того рільнича продукція у нас тілько за-для кліматичних взглядів є низша о 30% від рільничої продукції в Чехії. До піднесеня рільничої продукції в найбільшій мірі причинює ся фабрикація цукру, тимчасом она у нас на дуже низькій рівени. Бесїдник порівнав в тім взглядї Чехію і Галичину. Галичина має 6,600.000 морґів орної землї, Чехія 4,560.000, а Морава 2,115.000 морґів орної землї — отже Галичина має стілько рілї, скілько єї мають Чехія і Морава разом. В Чехії єсть цукроварень 140, в Мораві 45, а в Галичинї всего дві — в Товмачи і Сендзишові [трета закладає ся коло Ряшева]. Ті обі цукроварнї перероблюють тілько бураків, кілько перероблює одна цукроварня в Люнденбурзї. Але і у нас остаточно зрозуміли, що в тім напрямі треба щось робити. Окликом хвилї стало засновуванє цукроварень, а оклик той здоровий, бо цукроварнї можуть в Галичинї розвиватись тому, що завдяки міністрови Дунаєвскому змінено в Австрії сю систему податкову, котра давнїйше утрудняла бутє кождої цукроварнї і попихала єї до банкротства. Також продукція пива, котра головно займає ся перероблюванєм рільних продуктів, стоїть у нас в порівнаню з Чехією дуже низько, а се також відносить ся до фабрикації дріжджей. То все є причиною низьких цїн рільничих плодів, бо прим. збіже має більшу вартість, яко мука, нїж яко зерно. Длятого треба стреміти до закладаня фабрик, перероблюваня перерібок рільничих, отже до піднесеня рільництва а з тим до піднесеня цїн рільничих плодів в нашім краю.

 

Другій відчит виголосив д-р Пайґерт "О збіжевих біржах", виказуючи, що ті біржи не причиняють ся до піднесеня руху в збіжевій торговли, анї до підвисшеня цїн збіжа, бо різні спекулянти після своєї волї назначують біржеві цїни. Устрій збіжевої торговлї треба би зреформувати в той спосіб, щоби цїни збіжа були управильнювані після дїйстних потреб, після попиту і подажи. Першій крок в тій мірі зробили нїмецкі рільники, котрі заснувавши звязок потрафили в части освободити ся з-під впливу нїмецких бірж збіжевих. Бесїдник поставив два внесеня: 1) Збори поручають центральному комітетови, щоби именем товариства внїс петицію до міністерства рільництва і торговлї, аби скликали анкети, котрі розслїдили би: о скілько біржеві спекуляції некористно впливають на цїни збіжа, і евентуально представили средства заради; 2) Збори виберуть комісію, котра розслїдить проєкт заснованя в нашім краю збіжевих маґазинів на всїх зелїзничих стаціях на взір американьских елєваторів. Перше внесенє ухвалено, друге відіслано до комітету.

 

По тім принято внесенє Вельовейского: Взиває ся комітет, щоби потребу орґанізації пробуджуючого ся почину промислового серед селян взяв під розвагу, дотичний рух слїдив і евентуально дав початок такої орґанізації.

 

Наступив реферат Стан. Хшонщевского: Дотеперішний поступ в краю на поли третьорядних меліорацій і внесеня стремлячі до розвитку скоршого і обширнїйшого дїланя — за котрий збори висказали признанє. Инші реферати відпали, а о годинї 1-ій кн. Сапіга замкнув засїданє.

 

Вечером відбув ся бенкет.

 

Дѣло

 

17.09.1894

До теми