◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Доповняючій вибір посла до ради державної з курії більшої посїлости округа Жовків-Рава-Сокаль розписаний на день 19 н. ст. жовтня. Сей мандат опорожнений по пос. Том. Розвадовскім, котрий єго зложив.

 

В реставрації Цоґельмана на виставі львівскій устроїли оногди Чехи виставцї пир, на котрий запросили також видатнїйших Чехів замешкалих у Львові, кн. Адама Сапігу і д-ра Мархвицкого, а також представителїв праси. До стола засїло около 50 осіб. Господарем пиру був цїс. радник инжінєр Ян, фабрикант з Праги. Між Чехами бачили ми кн. Лобковича і славного елєктротехніка Кшіжіка; з Поляків кромі кн. Сапіги і д-ра Мархвіцкого явили ся ґр. Лубеньскій і чотири представителї праси, а з Русинів редактор "Дѣла" Ив. Белей. При пирі першій тоаст внїс п. Ян в честь Поляків а кн. Лобкович в честь кн. Сапіги. Кн. Сапіга а відтак д-р Мархвіцкій відповіли тоастами в честь ческого народу і устрійників вистави ческої, котра послужила в многім за взорець виставі львівскій. По тих, так сказати б, офіціяльних тоастах наступило кілька дальших, а що всї попередні обертались в крузї відносин лише ческо-польских то опісля забрав слово редактор "Дѣла" і в рускій промові, перенятій найбільшою щиростію і сердечностію, зазначив взаїмні відносини обох народів, руского і ческого, почавши від років 1830-тих аж по час найновійшій, і в бажаню щоб щира взаїмність між обома народами що-раз більше кріпшала, піднїс оклик в честь ческого народу. Тогдї, у відповідь на сей тоаст, забрав слово п. Ян і, навязуючи свою промову до громадної поїздки Русинів на виставу прагску, як до визначного прояву щирих взаємин між обома народами, взнїс тоаст в честь руского народу. Пир закінчив ся тоастом зі сторони гостя-Русина на найкрасшій успіх славяньско-ческої етноґрафічної вистави 1895-ого року в Празї.

 

Білєти вступу на виставу. Дирекція вистави повідомлює, що білєти продавані при касах по 35 кр. (в містї по 30 кр.) будуть важні почавши від нинї т. є. від 17 н. ст. вересня вже від 2-ої години по полудни.

 

Холєра. У Львові занедужало 13 н. ст. вересня три особи, померло дві, а 14 вересня не занедужав нїхто, померли 2 особи. Дальше проявила ся холєра в двох нових повітах, именно в турчаньскім (1 занедужанє, 1 случай смерти) і в мисленицкім (1 занедужанє, 1 случай смерти). Взагалї занедужало 13 вересня в Галичинї 128 осіб, померло 87; — на Буковинї занедужало того самого дня 10 осіб, померло 7.

 

Стяганє одноґульденових нот відбуває ся скорше як з-першу думано. При кінци серпня було в обізї ще 39.2 міліонів паперових ґульденів. Від сего часу вплило до кас державних і банкових тілько паперових ґульденів, що при кінци вересня лишить ся их в обізї всего 30 міліонів т. є. лише 50% цїлої суми, яку представляли одногульденові ноти.

 

Огнї. Дня 6 н. ст. вересня о 5-ій годинї з полудня повстав огонь на гумнї одного господаря і знищив забудованя 6 господарів з всїми припасами збіжа. Се вже четвертий раз від весни огонь в Краснім нищить і так бідних жителїв того села. Всї будинки, а по части і збіже було обезпечене. — Нинїшні часописи принесли телєґрафічну вістку, що Мостиска горять від сторони Судової Вишнї.

 

Дѣло

 

17.09.1894

До теми