◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Цїсарска подорож. Цїсар виїхав нинї дня 6 н. ст. вересня з Ляндскрони, з-відки прибуде безпосередно до нашого краю. Подорож двірским поїздом відбуде ся насамперед державною зелїзницею а відтак північною на Оломуц і Прерів до Кракова. Двірскій поїзд буде вести совітник двора Клявди, а відповідно до шляхів, котрими буде цїсар переїздити, будуть всїдати до двірского поїзду дотичні директори зелїзничі. Двірскій поїзд приїде до Кракова по 2-ій годинї в ночи, там всяде до першого ваґона директор Колошвари і поїде до Ряшева, т є. до границї своєї дирекції. В Кракові обійме двірскій поїзд галицка служба зелїзнича.

В проґрамї побуту цїсаря у Львові зайшла така змїна, що цїсар ві второк дня 11 вересня огляне перед полуднем палату судівництва і музей ґр. Дїдушицкого та отворить жидівску охоронку для дїтей. — До декорації саль соймової палати на торжественний приєм цїсаря вечером дня 8 вересня будуть ужиті величаві ґобеліни, визичені видїлом краєвим від ґр. Кароля Лянцкороньского. Крім того випозичено також гарні килими з волоскої церкви.

Міністри у Львові. З міністрів приїхали вже до Львова: міністер просвіти д-р Мадейскій і міністер рільництва ґр. Фалькенгайн. Нинї о 3-ій годинї з полудня приїхав презідент міністрів кн. Віндішґрец і замешкав у ґр. Стан. Баденього, у котрого мешкає також ґр. Фалькенгайн. Міністер для Галичини п. Аполинарій Яворскій приїхав також нинї пополудни і заїхав до готелю "Имперіял". Завтра в пятницю приїдуть поспїшним поїздом о 6-ій годинї рано міністер торговлї ґр. Вурмбранд і міністер справ внутрїшних маркіз Бакегем. В суботу о 6-ій годинї рано приїде міністер скарбу д-р Плєнер.

Місія духовна відбула ся дня 25, 26 і 27 н. ст. серпня в Рудї сїлецкій в Каменеччинї з нагоди відпусту, посвященя нової церкви і заснованя церковного братства. В місії взяло участь до 3000 народа. Головним місійним проповідником був о. Цегельскій з Камінки.

Галицкі невільники в Румунії. Про недолю наших селян що виходять до Румунії на зарібки, про використованє их аґентами і т. ин. переповнені всї часописи від кількох послїдних лїт, на се звертали увагу правительства і в соймі і в радї державній, а однако доси не стало ся нїчого, щоби зарадити тим сумним відносинам і спинити сей очевидний торг людьми. В тій справі одержав "Галичанин" таку допись: Зараз за галицко-буковиньскою границею, за селом Журином, лежить перше румуньске село Граска. Посесором Граски єсть галицкій Поляк, якійсь п. Корженьовскій, котрий про помочи аґентів прикликує до себе на роботу галицких селян. Селяне з охрестности Журина, Снятина, а навіть Коломиї, що були вже у п. Корженьовского на зарібку, самі не идуть і десятому заказують ити до Граски, бо они по вік не забудуть єго звірского поведеня. З тої причини удав ся п. Корженьовскій глубше в Галичину за робочим матеріялом, именно в округи: львівскій, перемишляньскій і золочївскій і в сїм роцї має робітників з тих округів. З нами поводить ся п. Корженьовскій так: З початку відбирає робітникам их документи, т. є. паспорти або свідоцтва. Нїхто, що мешкає в дворі або в домах п. Корженьовского не сміє ити до церкви, не знає нї недїлї, нї свята. Від тяжкої роботи увільняє ся робітників кождого дня о 11-ій годинї вечером, а о 1-ій будить ся их а то канчуком або палицею. Те саме дїє ся з ремісниками, машиністом, ковалем, колодїєм і т. д., при чім их жінки мусять доїти корови, пасти свинї і взагалї робити від світа до ночи. Хто з робітників, вернувши до роботи, світив би дома свічку довше як чверть години, того дожидає бійка. В такій неволи мучить ся звиж 20 галицких селян котрі зі слезами просять помочи. — Дальше каже дописуватель, що має на се докази і свідків та не знає куди обернути ся за помочію. Головним аґентом вивозу селян до Румунії єсть якійсь п. Карпаньскій, економ з Кротошина, львівского повіта.

Другу руску кантату укладу о. О. Нижанківского відспїває хор священиків і питомцїв [150 людей] з орхестрою войсковою в будинку гр.-кат. семинарії при нагодї побуту Є. Вел. цїсаря там-же. Послїдна ґенеральна проба відбуде ся завтра т. є. 7-ого вересня о год. 4-ій пополудни в семинарії. Всїх охочих взяти участь [також і цивільних людей] в відспїваню кантати, прошу на ґенеральну пробу. — О. Нижанковскій.

"Сіон". Молодо-жидівска партія, що пропаґує відрубність жидів від всїх инших народностей, відбула оногди довірочні наради у Львові при участи кількадесятьох відпоручників з провінціональних міст. Конференція сіонистів тревала три днї. Наради була довірочні, то й не можна дізнати ся про их хід. Відомо лише, що на дневнім порядку були справа аґітації, зміна орґанізації сторонництва, становище жидів супротив виборів до законодатних тїл, галицкі кагали і заснованє політичного товариства.

Дрібні вісти. Поліційна служба у Львові буде скріплена в часї гостини цїсаря трема урядниками з краківскої дирекції поліції; именно вчера приїхали з відтам старшій комісар Сволькен і комісарі д-р Банах і д-р Штібер. — В Корчівцї коло Журавна помер завідатель дібр Арнольд Васневскій в 54-ім роцї житя. — Д-р Юліян Илевич отворив адвокатску канцелярію у Львові в ринку ч. 36. — В Шенбрунї помер скоропостижно на удар серця бриґадир перемискої артилєрії ґен. Штромер. — Намістник ґр. Бадені виїздить нинї вечером до Ряшева, де завтра над раном повитав цїсаря. Архикнязь Леопольд Сальватор повернув до Львова.

Дѣло