Школа против піяньства.

Піяньство розповсюднене серед широких мас населеня є одним з найбільших соціяльних нещасть, котре — поминувши то, що стає причиною матеріяльної нужди — дїлає в своїх наслїдках убійчо на орґанізм: розстроює нерви, веде до злочину і наповнює кримінали, а надто провадить до дому божевільних. Против тої соціяльної епідемії борють ся: держава, приватні заведеня і одиницї — однак не досить на тім, щоби покарати піяка за переступства і злочини, котрих допустив ся, і думати, що вже ся кара навернула єго на дорогу поправи і відстрашила других від уживаня алькоголю. Зло запустило корінє надто глубоко, а закони, хоч би і як строгі, не зуміють єго викорінити. Се зло криє ся в способі житя і длятого не параґрафами єго зміняти, а тілько при помочи впливу науки на молоде поколїнє можна справити спосіб житя на добру дорогу.

 

Против піяньства завязало ся в Австрії товариство і оно заходило ся від довшого часу винищити отсей суспільний порок. А щоби успішнїйше вести борбу против піяньства, товариство звернуло увагу на школи, яко єдине средство успішної боротьби, і вже минувшого року втягнуло до акції против алькоголю власти шкільні і учителїв. Надто розписало конкурс на розправу: "В якій спосіб школа може дїлати против налогу надуживаня напитків?" — визначуючи нагороду 500 корон за найлїпшу відповідь. Минувшого тиждня в пятницю конкурс рішено, a нагороду одержав проф. Віктор Кравс посол до ради державної.

 

Проф. Кравс основує свою працю на двох максімах: перша Ранкого, друга Ґлєдстона. Ранке твердив: "Причину вимираня диких народів, коли зіткнуть ся з европейскою культурою, треба приписати их познакомленю ся з уживанєм алькоголю" — а Ґлєдстон сказав: "Алькоголізм робить більші спустошеня, нїж всї епідемії, голоди і війни." Отже опираючись на тих максімах, проф. Кравс описує дїяльність алькоголізму в різних обявах яко правдивої отрути. Наука вже давно доказала неправдивість твердженя, мов би алькоголь містив в собі поживні части. Він витворює лише хоробливі зміни в орґанізмі і скорочує житє. Алькоголь здержує розвиток тїла, викликує чиеленні нервові хороби, особливо у дїтей, ослаблює память, спонукує лїнивство мисли і відбирає сили опору против всїх пристрастей і нещасть в житю, за-для чого часто веде одиницю до злочину і вязницї. Доми божевільних виказують цифрами, що головно піяньство наповнює их кімнати нещасливими людьми.

 

Яку силу людей веде піяньство до злочину і переступств взагалї, найкра:ше показують цифри: В Нїмеччинї було в роцї 1866 на 33.000 злочинників 13.700 налогових піяків. Австрійскі суди судили в роцї 1876 — 44.383 піяків, а в роцї 1884 аж 63.287. За різні переступства довершені по пяному засудили суди в Галичинї і Буковинї в 1839 роцї 20.876 піяків!

 

Смутна се поява — пише дальше проф. Кравс — що уживанє алькоголю, пивярнї починають відгравати велику ролю в нашім публичнім і політичнім житю. Алькоголізм є одною з причин натуралістичного напряму в штуцї і літературі; навіть музи втягає до своєї служби. Вискази, що нужда і нещастє родять піяньство, є пустою і фальшивою фразою: річ має ся инакше — то піяньство родить нужду і нещастя.

 

Які-ж средства, щоби винищити алькоголізм? Ось они: вплив женщини яко жінки і матери; урядженє здорових мешкальних домів для робітників, щоби их відтягнути від згромаджень по шинках; поправа матеріяльного положеня найнизших кляс людности; засновуванє споживчих товариств і закладанє дешевих реставрацій; заборона консумованя алькоголю по фабриках і домах працї і т. д. До того має прилучити ся пропаґанда против алькоголізму, по приміру швайцарскої, котра вчинила швайцарску людність найбільше тверезим населенєм в цїлім світї. В тім питаню найважнїйша задача припадає в участи правительству, котре може обмежити виріб алькоголю, зборонити продавати недолїтним напитки і безпощадно карати піяків.

 

Що-до школи, то она спеціяльно покликана впливати на молоді уми і будити в них мерзоту до піяньства. Сли професори т. є. 1600 доцентів висших шкіл, 5000 професорів середних шкіл, 100 учителїв семинарій, 5000 професорів фахових шкіл, бодай раз в рік представлять своїм ученикам наслїдки алькоголізму і до них горячо промовлять, то вже зробили богато. Успішнїйше може вестись акція по школах народних, але треба, щоби учителї давали добрий примір свого личного і родинного житя. Учитель мусить виступити до борби з піяньством словом і дїлом.

 

Акцію против піяньства підняли у нас священики і — треба признати, що отверезили богато громад. Тільки-ж, рівнобіжно з акцією отверезіня мужикови подати змогу до лїпшої поживи, як бульба і голий борщ, бо инакше мимоволї буде мусїв штучно піддержувати тепло в своїм орґанізмі — горячими напитками. Отже перша річ: поправа економічних відносин — з нею прийде і тверезість.

 

Дѣло

 

04.09.1894

До теми