◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Трупа руско-народного театру приїздить сегодня до столицї Льва і вже завтра т. є. ві второк розпічне в сали товариства "Фрозін" цикль представлень. Представленя будуть відбувати ся по чотири рази тижднево, а то ві второк, четвер, суботу і недїлю. На перше представленє буде дана народна драма "Не ходи Грицю на вечерницї"; в четвер 6-ого вересня буде виставлена першій раз у Львові "Рябина" д-ра Франка, в суботу 8-ого вересня оперета "Пташник з Тироля", в недїлю 9-ого вересня "Модний жених", а ві второк 11-ого вересня також першій раз у Львові комедія д-ра Франка "Quem Di odere". Подаючи отсей цїлотиждневий репертуар до відомости нашої публики, ми мабуть не потребуємо аж заохочувати єї до громадного відвідуваня нашого театру. Се обовязок кождого, хто відчуває себе Русином, кому лежить на серци добро институції, причинитись своїми силами до розвитку і піддвигненя отсего заведеня, котре блукаючи по краю має на метї — довершувати велику культурну місію. Львівска і доохрестна публика не повинна дати завстидатись провінціональній публицї, котра так ревно займала ся долею нашого театру, але охотно — і громадною участію на представленях доказати, що она свідома своєї справи, свідома свого народного житя.

 

В Кохавинї, відпустовій місцевости коло Жидачева, розпочали ся в четвер а скінчили ся в суботу великі торжества. В четвер прибув там епископ Пузина, в пятницю відбуло ся посвященє нового костела а в суботу перенесено чудотворну икону Божої Матери зі старого костела до нового. З тої нагоди відбуло ся в суботу в Кохавинї і руске богослуженє. Литургію відправив крилошанин Білецкій, проповідь голосив о. Бобокевич зі Стрия. Кохавиньскій парох кс. Тшопиньскій запросив на се торжество і Впреосв. митрополита, однако митрополит не приїхав, бо находив ся в той час в Уневі. Також доохрестним руским священикам і громадским урядам розіслав запросини кс. Тшопиньскій, котрий Кохавиною очевидячки намагає робити конкуренцію Гошеву...

 

Leider das kann ich nicht! Коли паньство Плєнери разом з дружиною оглянули музей Ставропигійского Института, просив д-р Шараневич вписатись до памятної книги. Віцепрезідент Коритовскій взяв за перо і підписав ся по руски, а міністер Плєнер з жінкою вписали ся по нїмецки. На запит одного священика, для чого міністер не зволить вписатись по руски, відповів Плєнер: Leider das kann ich nicht.

 

Торговельні стіпендії. Краєвий видїл розписує конкурс на чотири стіпендії з галицкого краєвого фонду, почавши від першого півроку 1894/5, а именно на одну стіпендію в квотї 300 зр., на дві по 350 зр. і на одну в квотї 500 річно. Стіпендії призначені для відзначаючих ся учеників середних або висших шкіл торговельних в Австрії, рускої або польскої народности. Стіпендії будуть роздані поки-що на один рік, однако можуть бути продовжені аж до окінченя наук і на один рік по окінченю, щоби стіпендист міг відбути практику в якій заграничній торговли. Поданя треба вносити до 30 н. ст. вересня. З поданєм треба предложити метрику, свідоцтво убожества, моральности і свідоцтва шкільні. Вкінци треба зложити письменне зобовязанє, що на случай одержаня стіпендії, буде стіпендист вести торговлю бодай 10 лїт в краю.

 

Холєра. Wiener Abendpost пише про холєру: На Буковинї занедужало в 5 повітах а в 13 громадах 14 осіб, померло 10, виздоровіло 7; в західній Галичинї занедужало в 10 повітах а 13 громадах 11 осіб, померло 5, виздоровіло 12; у всхідній Галичинї в 15 повітах а 82 громадах занедужало 168 осіб, померло 90, виздоровіло 65. — Оногди занедужав у Львові в судї селянин, в часї розправи. Візваний д-р Хомин заявив, що недуга єсть острим нежитом кишок, або може й азійска холєра. Недужого відведено до холєричного шпиталю на Янівскім а судові салї і коридори здесінфекціоновано.

 

Зловлений обманець. Авраам Ґольдрайх властитель табулярної части в Висоцку вижнім, турчаньского повіта, був засуджений самбірским судом 1886 року на 6 лїт тяжкої вязницї за обманьство. Однако коли розправа скінчила ся, Ґольдрайхови удало ся утечи. Від того часу скитав ся Ґольдрайх по Румунії і хоч розіслано за ним гончі листи, умів все укривати ся перед жандармерією. Аж сими днями повело ся жандармерії зловити Ґольдрайха в Чернівцях і по 8-лїтній перерві відставити єго до самбірского суду.

 

Похорон польского повстанця. Дня 28 н. ст. серпня застрілив ся з нужди на кладовищи в Стрию 72-лїтний Яков Пшибильскій, польскій повстанець з 1863 року і "сибірак", а відтак приватний офіціяліст. Похоронами займили ся зелїзничі робітники. Они перенесли тїло до трупарнї і послали до польского ксьондза, щоби небіщика похоронив. Однак ксьондз відмовив, а так само й рускій священик, тим більше що самоубійник був исповідником латиньского обряду. Тогдї забрали робітники тїло, принесли єго перед костел і знов послали по ксьондза. Але служниця заявила, що всї священики пійшли на прохід. Розярені робітники кинули ся на мешканє священиків і виломили двері, але жандарми розігнали их та арештували трех. Робітники віднесли відтак самоубійника на кладовище і там виголосив оден жид-правник слово, в котрім прикро докорив польским панам, що не дбали про небіщика. Вертаючи з кладовища робітники співали революційні піснї і почали вибивати вікна, аж розігнала их жандармерія.

 

Нагороджена розвідка против піяньства. Австрійске товариство против піяньства визначило 1893 року 300 корон нагороди за написанє розвідки п. з.: "Як може школа поборювати піяньство?" На се надіслано до товариства 96 праць майже з усїх австрійских країв, а кільканацять з заграницї. Нагороду признано праци професора д-ра Вікт. Кравса, посла до ради державної з міского округа Гартберґ в Стирії.

 

Дѣло

 

03.09.1894

До теми